Азербайджан відмовився від зустрічі глав МВС країн СНД
Джерело: APA
Представник Азербайджану не приїхав на засідання Ради міністрів внутрішніх справ СНД, що відбулося 12 серпня в Санкт-Петербурзі. Глава МВС Вілаят Ейвазов відмовився брати участь у заході.
Зустріч відбулася під головуванням міністра внутрішніх справ Росії Володимира Колокольцева. Обговорювалися питання співпраці та “спільної боротьби зі злочинністю, проблеми нелегальної міграції та використання інформаційно-комунікаційних технологій”. Зазначається, що керівники відомств також взяли участь у заходах до 80-річчя перемоги у Другій світовій війні.
У вітальному слові Колокольцев торкнувся теми “спроб переписати спільну історію” країн СНД, які раніше входили до СРСР. Він також акцентував, що ” намагання зберегти соціокультурну ідентичність країн співдружності та відданість традиційним духовно-моральним цінностям є тією складовою, без якої неможливе подальше формування архітектури безпеки”.
Відносини між Баку та Москвою ускладнилися ще у грудні 2024 року після катастрофи азербайджанського літака в Казахстані, – тоді загинули 38 осіб. Літак уразили російською системою ППО в небі над Грозним, після чого йому відмовили в екстреній посадці у російських аеропортах. Повітряне судно зрештою вирушило до Казахстану, де зазнало аварії поблизу Актау. Алієв звинуватив російську сторону в прагненні зам’яти інцидент і в спробах приховати факт атаки.
Ситуація загострилася наприкінці червня, коли під час рейду в Єкатеринбурзі за звинуваченнями у вбивстві затримали членів азербайджанської діаспори, двоє з них – брати Зіяддін і Гусейн Сафарови – померли. Баку стверджував, що причиною їхньої смерті стали жорстокі побиття, що підтвердив розтин.
Після цього Азербайджан почав скасовувати всі спільні з Росією заходи та візити офіційних осіб. Зокрема Міністерство культури Азербайджану оголосило про скасування всіх спільних з Російською Федерацією заходів, включаючи концерти, фестивалі, вистави і виставки, незалежно від того, хто їх організував.
У липні президент республіки Ільхам Алієв закликав Україну “не погоджуватися на окупацію”, а в серпні, за даними близького до уряду видання Caliber, почав розглядати можливість постачання зброї Києву. Це сталося після того, як Росія вдарила по об’єктах державної нафтогазової компанії SOCAR в Одеській області, внаслідок яких четверо людей зазнали поранень.
Також президент Ільхам Алієв підписав розпорядження про виділення Україні $2 млн на закупівлю електрообладнання азербайджанського виробництва у межах гуманітарної допомоги.
- Президент Азербайджану Ільхам Алієв в останній момент скасував свій візит до Москви, де мав взяти участь в урочистих заходах до 9 травня.
- Влада Азербайджану направила російській стороні офіційне повідомлення про припинення діяльності федерального агентства РФ “Россотрудничество” на території країни, повідомляють поінформовані джерела.
- Азербайджанський літак, котрий розбився у грудні, був уражений зенітним ракетно-гарматним комплексом “Панцир-С” російського виробництва. У Баку мають фрагмент ракети, його вилучили з уламків літака.
- Російська ракета класу “земля-повітря” стала причиною авіакатастрофи поблизу Актау в Казахстані, підтвердили джерела Euronews в уряді Азербайджану. Внаслідок падіння літака загинуло 38 осіб із 67.
Служба безпеки України з початку повномасштабного вторгнення здійснила понад 200 далекобійних ударів по військових і стратегічних об’єктах у тилу РФ, заявив голова відомства Василь Малюк. Він наголосив, що СБУ проводить унікальні операції по всій лінії фронту та активно знищує ворожу техніку і живу силу.
Президент США Дональд Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс 13 серпня візьмуть участь в онлайн-зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими союзниками, підтвердили двоє американських посадовців.
12 серпня речниця Білого дому Керолайн Левітт поінформувала, що зустріч президента США Дональда Трампа з главою РФ Володимиром Путіним відбудеться в Анкоріджі.
Державний банк Індії SBI зупинив торгові та валютні операції з Nayara Energy – великою індійською нафтопереробною компанією, котра на 49% належить російській “Роснєфти”.
Великий Бар’єрний риф в Австралії зазнав найрізкішого річного зменшення кількості живих коралів за майже чотири десятиліття спостережень.