Бахрейн запропонував ООН план силового розблокування Ормузької протоки

Джерело: Al Arabiya.

Дипломатичне протистояння навколо головної нафтової артерії світу виходить на вирішальний етап. У четвер міністр закордонних справ Бахрейну Абдуллатіф бін Рашид аль-Заяні закликав Раду Безпеки ООН підтримати розроблену його країною резолюцію, що має захистити комерційне судноплавство в Ормузькій протоці та прилеглих водах.

Протока залишається фактично закритою вже понад місяць після того, як удари США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого спровокували гостру фазу конфлікту та стрибок цін на енергоносії. Бахрейн, який зараз головує в Раді, пропонує дозволити використання “всіх необхідних засобів” для охорони танкерів.

“Ми з нетерпінням чекаємо на єдину позицію цього шановного Комітету під час голосування, яке відбудеться за проєктом резолюції завтра, якщо на те буде воля Божа”, – заявив аль-Заяні.

Він наголосив, що “незаконна та невиправдана спроба Ірану контролювати міжнародну навігацію в Ормузькій протоці” загрожує глобальним інтересам і вимагає рішучої відсічі.

Аби уникнути вето з боку Росії та Китаю, Бахрейн представив уже четверту редакцію документа. У ній прибрали згадки про примусове виконання, встановили термін дії мандата на шість місяців і уточнили, що всі кроки мають бути виключно “оборонного характеру”. Водночас резолюція дозволяє операції навіть у територіальних водах прибережних держав протоки.

Ситуацію підігріла вчорашня заява Дональда Трампа, який пообіцяв продовжувати атаки, але не запропонував плану захисту торговельних шляхів. Це посилило побоювання ринків, що США не братимуть на себе роль гаранта безпеки судноплавства.

Наразі документ перебуває на стадії “процедури мовчання” – якщо жодна з 15 країн-членів не висловить протесту, голосування відбудеться вже у п’ятницю.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.