Біля Галапагоських островів уперше за понад 20 років виявили акулу-молот звичайну

Джерело: Independent

Науковці вперше за понад 20 років виявили біля Галапагоських островів акулу-молот звичайну. Крім того, їм уперше вдалося задокументувати скупчення молодих особин цього виду в архіпелазі. Дослідники вважають, що відкриття допоможе краще зрозуміти спосіб життя цих рідкісних акул і розробити ефективніші заходи для їхнього збереження.

Про відкриття повідомили дослідники з Техаського університету A&M у Галвестоні. За їхніми словами, знахідка свідчить, що води Галапагоських островів можуть бути важливою територією, де молоді гладкі акули-молоти проводять перші етапи життя, перш ніж вирушити у відкритий океан.

Водночас цей вид залишається одним із найменш вивчених серед акул-молотів. Науковці досі мають обмежені дані про місця його проживання, маршрути міграції та чисельність популяції.

“Галапагоські острови відомі великими зграями акул-молотів зубчастих, але акули-молоти звичайні офіційно не реєструвалися в архіпелазі понад 20 років”, – сказала дослідниця Техаського університету Марія Антонія.

Вона зазначила, що про цей вид відомо дуже мало.

“Ми дуже мало знаємо про те, де вони живляться, куди мігрують і в якому стані перебувають їхні популяції”, – сказала Антонія.

Щоб упевнитися, що знайдені акули належать саме до цього виду, дослідники провели морфологічний і генетичний аналіз. Результати підтвердили, що це акули-молоти звичайні.

Хоча зовні вони дуже схожі на акул-молотів зубчастих, між цими видами є відмінність. У акули-молота звичайної немає характерної центральної виїмки на передній частині голови, яка є у зубчастої.

Після цього команда розпочала детальніше дослідження нового місця знахідки. Науковці хочуть з’ясувати, чому акули обирають саме цю затоку, як довго залишаються в ній, де ще трапляються на островах і чи пов’язані вони з іншими популяціями у східній частині тропічного Тихого океану.

Для цього команда використовує підводні відеосистеми, генетичні дослідження та аналіз раціону акул. Зокрема, вчені порівнюють ДНК особин із різних районів Тихого океану.

Також дослідники аналізують зразки фекалій молодих акул, щоб визначити, чим вони харчуються, і продовжують пошуки дорослих особин, яких, за словами науковців, набагато складніше впіймати.

Науковці наголошують, що акули-молоти звичайні перебувають під загрозою через надмірний вилов. Навіть перебуваючи в межах морських заповідників, вони можуть мігрувати у міжнародні води, де ризик потрапити до рибальських сіток значно вищий.

“Багато видів акул мігрують через райони за межами охоронюваних акваторій, де стають вразливими до міжнародного рибальського промислу. Ми поки що не знаємо, чи акули-молоти звичайні користуються такими самими маршрутами, але саме це є одним із питань, на яке ми намагаємося знайти відповідь”, – сказала Антонія.

За її словами, отримані результати можуть стати основою для ефективнішої охорони виду.

“Якщо нам вдасться визначити місця, де молоді акули ростуть, їхні маршрути міграції та зв’язок між популяціями, ми зможемо ухвалювати більш обґрунтовані рішення щодо охорони цього виду не лише на Галапагоських островах, а й у всій східній частині тропічного Тихого океану”, – підсумувала дослідниця.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.

Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.