Близько 45% українців вважають патріотизмом «донатити й спілкуватися державною мовою» – опитування

Джерело: “Рейтинг”

Результати дослідження Соціологічної групи “Рейтинг”, проведеного до Дня Незалежності України, свідчать, що більшість опитаних українців вважають ознаками патріотизму “донатити і волонтерити” (46%) та розмовляти українською мовою (45%).

При цьому близько третини респондентів віднесли до патріотизму служити на фронті, залишатися, працювати і вести бізнес під час війни в Україні. А більше чверті вважають ознаками патріотизму цікавитися історією України.

Як повідомляється, купувати українські товари, споживати український контент, займатися громадською діяльністю обрали 9-14% опитаних. Ходити в українську церкву – 6%, знати слова гімну – 4%, носити українську символіку – 3%.

Фото: “Рейтинг”

Згідно опитування, вимушені переселенці відносно частіше обирали варіанти “донатити” і волонтерити, цікавитися історією України, займатися громадською діяльністю, споживати українські товари і контент. Водночас ті, хто проживають зараз в Україні, частіше обирали залишатися, працювати і вести бізнес під час війни.

Зазначено, що для наймолодших патріотизм відносно частіше проявляється в тому, щоб “донатити” і волонтерити, служити на фронті, цікавитися історією України та займатися громадською діяльністю. Для середнього віку такою ознакою є працювати і вести бізнес в Україні, для найстарших – залишатися в Україні.

Також результати дослідження показали, що жінки частіше вбачають патріотизм у “донатах” та волонтерстві, спілкуванні українською, чоловіки – у службі на фронті та перебуванні в Україні.

Фото: “Рейтинг”

Зауважимо, що україномовні респонденти частіше відзначають як ознаку патріотизму спілкування українською, тоді як російськомовні – працювати і вести бізнес в Україні.

Фото: “Рейтинг”

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.