Бойовика, який воював проти ЗСУ на східному фронті, засудили до 15 років тюрми
Джерело: СБУ
Бойовика штурмового полку РФ, який вступив до окупаційних угруповань Росії та воював проти Сил оборони України на східному фронті, засудили до 15 років ув’язнення.
Українські захисники взяли бойовика у полон під час контрнаступу ЗСУ під Бахмутом у липні цього року.
Як встановило слідство, зловмисником є 50-річний мешканець одного із тимчасово захоплених селищ у Луганській області.
Напередодні повномасштабного вторгнення РФ він добровільно приєднався до окупаційного “208-го стрілецького полку ЛНР” Південного військового округу Збройних сил Росії.
Там він під керівництвом російських інструкторів пройшов навчання з тактичної підготовки, у тому числі щодо ведення штурмових дій в умовах міської забудови.
Після “курсів” на полігоні зрадник облаштовував фортифікаційні споруди та вогневі позиції росіян поблизу Щастя на Луганщині.
Згодом зловмисника у складі ворожого підрозділу перекинули у район Бахмута для стримування контрнаступальних операцій українських захисників.
На підставі зібраних доказів суд визнав бойовика винним за трьома статтями Кримінального кодексу України: чч. 1, 2 ст. 111 (державна зрада); ч. 1 ст. 258-3 (участь у терористичній групі чи терористичній організації); ч. 2 ст. 260 (участь у діяльності не передбачених законом збройних формувань).
- Зрадника, який вступив на службу до незаконного збройного формування “ДНР” та воював проти українських військових, засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
- За матеріалами Служби безпеки України, до 10 років ув’язнення заочно засудили російського пропагандиста та автора книги “Денацифікація України. Країна невивчених уроків” – Армена Гаспаряна.
- У Харкові у держзраді визнали винним чоловіка, який навів російські ракети на головний офіс фірми ХАДО та інші цивільні будівлі. 28 лютого 2022 року він надіслав кураторці у Москві координати Харківської обласної державної адміністрації.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.