Статті

Тисячі українських військових досі перебувають у російському полоні. Деякі з них – ще з весни 2022 року, після виходу з “Азовсталі”. Один із них – Денис Дорохін, боєць полку “Азов” із позивним “Гектор”, який потрапив у полон після важкого поранення в боях за Маріуполь. Йому було перебито руку, але евакуація не відбулася – він залишився в оточенні разом із побратимами. Згодом родина побачила його серед тих, хто виходив із заводу.

“Тобі слабо зробити кілька фото?” — так починається історія, яка може закінчитись тюрмою. Росія на повну вербує українців — для диверсій, підпалів і зйомок “страшного” контенту для пропаганди. Букви поспілкувалися зі співрозмовником з СБУ, ім’я якого не вказуємо з міркувань безпеки, про те, кого обирає ФСБ, як саме йде вербування, чому підлітки — в особливій зоні ризику, і що робити, якщо тебе або когось із близьких втягнули.

У контексті історії про викладача університету ім. Карпенка-Карого та студенток, які зазнали сексуальних домагань, Букви поговорили з членкинею Американської психологічної асоціації Ані Леонілою Іоселіані про психологічні причини мовчання жертв і небезпеку публічного цькування.

Кажани — маловивчені  й водночас надзвичайно важливі для екосистеми тварини. Їх часто бояться, не розуміють, або просто не помічають. Але саме вони щоночі захищають нас від комах-шкідників та слугують біоіндикаторами змін у довкіллі. В Україні ці створіння дедалі частіше стають жертвами людської необізнаності, кліматичних змін та війни.

24 квітня на Майдані Незалежності родичі важкопоранених військовополонених, які вижили після теракту в Оленівці, розпочнуть безстрокове голодування. Це — вимушений крок, на який вони йдуть після майже трьох років очікування і мовчання з боку влади. Організатори акції Анастасія Гондюл і Ганна Лобова.

Військовослужбовець 2 Інтернаціонального легіону оборони України Едвін з позивним “Танос” – професійний військовий. У нього за спиною десятирічний досвід служби в Колумбії. Едвін був прикордонником, брав участь у боротьбі проти місцевого потужного кримінального угруповання, потрапляв у бойові зіткнення. Нагороджений медаллю “За боротьбу Колумбії” та “Шпагою свободи”. Але після початку повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ в Україну, коли побачив новини, без роздумів прийняв рішення звільнитися зі служби та приїхати, щоби допомогти українцям. 

Останні три роки були відзначені безпрецедентною співпрацею між українськими та американськими військовими, що включала спільне планування операцій, використання передових технологій та розвідданих. Однак внутрішньополітичні суперечки в Україні суттєво вплинули на ефективність цієї підтримки, що зрештою вплинуло на хід війни.

Станіслав Борщак — поліцейський з Маріуполя, який став одним із перших, хто опинився на місці авіаудару по пологовому будинку Маріуполя. Під час блокади Маріуполя він майже місяць виконував обов’язки, розбираючи завали, евакуюючи мирних жителів і чергуючи у місті. 

Капелан 2 Інтернаціонального легіону оборони України Падре виріс у Бразилії серед українців. Військова родинна традиція, знання історії та віра зрештою привели його в Легіон. Тут своєю щоденною службою – і військовою, і душпастирською – легіонер мотивує бійців різного віросповідання із різних куточків планети пліч-о-пліч з українцями давати відсіч російському окупанту. Він носить зброю для захисту свого життя та своєї пастви, але намагається не користуватися нею, адже бачить перед собою іншу місію: нести віру і Слово Боже. 

Ветеран Євгеній Омельчук (позивний “Папай”), воював у складі 1-ї окремої танкової Сіверської бригади, брав участь в обороні Чернігівщини, Донецької за Запорізької області. Після повернення до цивільного життя став співзасновником громадської організації “Сила Захисників” і присвятив себе спорту. Він — член міжнародних ветеранських збірних “United State Air Force and Marine Corps Trials”, “Strong Spirit’s Games” та капітан  першої в Україні кіберспортивної команди “UA Forces Team”. Співзасновник першого фестивалю ветеранської культури “Коло ветеранів” та “Ігор ветеранів”.