Статті
24 квітня на Майдані Незалежності родичі важкопоранених військовополонених, які вижили після теракту в Оленівці, розпочнуть безстрокове голодування. Це — вимушений крок, на який вони йдуть після майже трьох років очікування і мовчання з боку влади. Організатори акції Анастасія Гондюл і Ганна Лобова.
Військовослужбовець 2 Інтернаціонального легіону оборони України Едвін з позивним “Танос” – професійний військовий. У нього за спиною десятирічний досвід служби в Колумбії. Едвін був прикордонником, брав участь у боротьбі проти місцевого потужного кримінального угруповання, потрапляв у бойові зіткнення. Нагороджений медаллю “За боротьбу Колумбії” та “Шпагою свободи”. Але після початку повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ в Україну, коли побачив новини, без роздумів прийняв рішення звільнитися зі служби та приїхати, щоби допомогти українцям.
Останні три роки були відзначені безпрецедентною співпрацею між українськими та американськими військовими, що включала спільне планування операцій, використання передових технологій та розвідданих. Однак внутрішньополітичні суперечки в Україні суттєво вплинули на ефективність цієї підтримки, що зрештою вплинуло на хід війни.
Станіслав Борщак — поліцейський з Маріуполя, який став одним із перших, хто опинився на місці авіаудару по пологовому будинку Маріуполя. Під час блокади Маріуполя він майже місяць виконував обов’язки, розбираючи завали, евакуюючи мирних жителів і чергуючи у місті.
Капелан 2 Інтернаціонального легіону оборони України Падре виріс у Бразилії серед українців. Військова родинна традиція, знання історії та віра зрештою привели його в Легіон. Тут своєю щоденною службою – і військовою, і душпастирською – легіонер мотивує бійців різного віросповідання із різних куточків планети пліч-о-пліч з українцями давати відсіч російському окупанту. Він носить зброю для захисту свого життя та своєї пастви, але намагається не користуватися нею, адже бачить перед собою іншу місію: нести віру і Слово Боже.
Ветеран Євгеній Омельчук (позивний “Папай”), воював у складі 1-ї окремої танкової Сіверської бригади, брав участь в обороні Чернігівщини, Донецької за Запорізької області. Після повернення до цивільного життя став співзасновником громадської організації “Сила Захисників” і присвятив себе спорту. Він — член міжнародних ветеранських збірних “United State Air Force and Marine Corps Trials”, “Strong Spirit’s Games” та капітан першої в Україні кіберспортивної команди “UA Forces Team”. Співзасновник першого фестивалю ветеранської культури “Коло ветеранів” та “Ігор ветеранів”.
Обміни полоненими стали однією з найбільш важливих тем війни в Україні. Багато бійців, які потрапили в полон під час запеклих боїв, досі чекають на повернення додому. Часто їхнє місце перебування, умови утримання, факт життя залишаються невідомими для рідних і близьких. Українці живуть в очікуванні нових обмінів, покладаючи надії на міжнародні організації та зусилля дипломатів. Найрідше вдається повернути захисників з Маріупольського гарнізону.
Щитоподібна залоза — це невеликий орган, який значно впливає на наше здоров’я. Вона відповідає за вироблення гормонів, які регулюють обмін речовин, серцевий ритм та емоційний стан. Порушення в її роботі можуть спричиняти величезні проблеми — від змін ваги до серйозних захворювань. Як зрозуміти, коли щось йде не так, і чому важливо контролювати рівень гормонів щитоподібної залози? На ці питання відповідає дитяча лікарка-ендокринологиня Кириченко Марія Олександрівна.
«Коли я дізналася про вагітність, чоловік дев’ять днів не виходив на зв’язок. Я тоді була за кордоном, навіть рідним людям боялася сказати, що при надії. Не знала, як далі бути, що робити… Того дня, коли він заталефонував, у нього було перше питання: «Вагітна?». «Так». І він починає плакати, радіти. Виходить до мене на відеозв’язок і до друзів говорить: «Моя Вікторівна вагітна». І всі: уууу. Починають вітати. Цей момент за всю мою вагітність – єдиний яскравий і приємний». Це слова дружини полеглого героя Андрія Біланя, Яни Білань. Вона – мама трьох дітей.
Діабет – це хронічне захворювання, яке змінює спосіб життя і вимагає постійного контролю. Однак попри всі складнощі, з ним можна жити повноцінно та щасливо. Що важливо знати про це захворювання? Як правильно діагностувати, лікувати та управляти діабетом? В інтерв’ю з дитячою лікаркою-ендокринологинею Кириченко Марією Олександрівною розвінчуємо популярні міфи, обговорюємо новітні методи лікування та даємо поради людям, які живуть з діабетом.