Війна Росії проти України

Станом на вечір 26 травня російські війська окупували чотири населені пункти на Сумщині – Новеньке, Басівку, Веселівку та Журавку. Нині  тривають бої у сусідніх населених пунктах.

Європейський Союз відхилив запит Росії на проведення консультацій щодо механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), мовиться у документі Світової організації торгівлі (СОТ). Причиною відмови ЄС назвав повномасштабну війну Росії проти України.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловився щодо позиції глави РФ Володимира Путіна та можливості переговорів з російською стороною. За його словами, господар Кремля не зацікавлений у діалозі й сприймає дипломатичні ініціативи як прояв слабкості.

Німеччина може долучитися до розвитку української оборонної промисловості, зокрема у сфері виробництва далекобійного озброєння, повідомляють джерела в уряді.

26 травня останні винищувачі F-16, котрі Нідерланди передають Україні, вирушили з авіабази Волкел до Бельгії. Там їх підготують до подальшої передачі. Відтак, загальна кількість переданих Нідерландами винищувачів сягнула 24 одиниць.

Аналітики попереджають, що Кремль може готувати наступ на Харків або Суми, позаяк нині російські війська концентруються біля кордону з Харківською областю.

Уряд Швеції погодив виділити Україні 4,8 мільярда шведських крон (0,5 млрд дол) на посилення обороноздатності. Підтримка є частиною 19-го пакету допомоги.

У ніч проти 25 травня Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні. Внаслідок влучання ракети зайнявся будинок колишнього президента Національного олімпійського комітету України Івана Федоренка у Мархалівці на Київщині.

Під час третього етапу обміну полоненими у форматі “1000 на 1000” додому повернувся мешканець Івано-Франківська Роман Михайлишин, який був у неволі 1150 днів.

Дрони атакували в Єлабузі (Татарстан, РФ) завод з виробництва БПЛА типу Shahed, а також хімічне підприємство в Іванівській області.