Через війну українці стали більше економити на продуктах: як саме змінилися харчові звички

Джерело: Gradus

Українці змушені змінювати харчові звички та економити на продуктах внаслідок війни. Згідно з дослідженням, майже половина українців (49%) повідомляє про зміни у своїх харчових звичках з початку повномасштабного вторгнення.

Молодь у віці 18-34 років демонструє навіть вищий показник змін — 54%. Основні фактори, що вплинули на ці зміни, включають зростання цін на продукти, стрес через бойові дії та періодичні відключення електроенергії.

Фото: Gradus

Стрес займає провідне місце серед причин зміни харчування: 83% респондентів зазначили його як ключовий фактор. Близько половини опитаних українців (49%) харчуються нерегулярно, а також частіше вживають нездорову їжу (42%), пропускають прийоми їжі (41%) та мають знижений апетит. 19% опитаних також повідомили про збільшення вживання алкоголю.

Фото: Gradus

Економічний аспект також впливає на вибір продуктів: 64% респондентів обирають дешевші варіанти, а 48% частіше готують вдома. Унаслідок блекаутів та проблем з електропостачанням українці надають перевагу продуктам тривалого зберігання (59%) та тим, які можна споживати холодними (50%).

Засновниця Gradus Research Євгенія Близнюк підкреслила, що в умовах війни українці адаптують свої харчові звички, забезпечуючи альтернативні джерела електроенергії та засоби для приготування їжі. Лише 34% розглядають можливість переїзду у разі тривалих відключень електроенергії.

Найбільше на харчуванні економлять респонденти вікової групи 56+ років — 77% з них зменшили витрати на продукти. Основними категоріями, де найбільше заощаджують, стали кондитерські вироби (49%) та риба і морепродукти (48%). Водночас на базових продуктах, таких як хліб, крупи, овочі та яйця, економить лише 11% респондентів.

Дослідження проводилося Gradus Research методом самозаповнення анкети у мобільному додатку Gradus. Опитування охоплювало населення міст з понад 50 тисяч мешканців, віком 18-65 років, з виключенням окупованих територій та зон активних бойових дій. Збір даних тривав до 8 жовтня 2024 року і охопив 1000 респондентів.

Фото: Gradus

19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.

19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.

Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.

Президент США Дональд Трамп повідомив понад 30 світовим лідерам, які зібралися в Берліні, що його розмова з главою Росії Володимиром Путіним пройшла добре та може сприяти досягненню миру, повідомили обізнані  співрозмовники.