Чому ми прокручуємо сценарії наперед: вчені пов’язали це з дофаміном
Джерело: Neuroscience News
Міжнародна група дослідників запропонувала нове пояснення того, чому люди схильні уявляти можливі події в майбутньому. За їхньою теорією, так звані “ментальні подорожі в часі” пов’язані з роботою системи винагороди мозку і можуть закріплюватися як звичка.
Йдеться про здатність уявляти себе в майбутньому та моделювати можливі сценарії – наприклад, щоб передбачити наслідки рішень або підготуватися до складної ситуації. Дослідження показує, що цей процес не лише допомагає планувати, а й сам по собі підкріплюється: коли людина знаходить у своїй уяві вдале рішення, мозок виділяє дофамін, що створює відчуття винагороди.
Автор теорії, професор Екрем Дере з Рурського університету Бохума в Німеччині та Сорбонського університету в Парижі вважає, що саме це пояснює, чому люди витрачають час на складні розумові задачі, які не дають миттєвого результату.
“Користь ментальних подорожей у майбутнє очевидна. Це допомагає нам бути успішнішими і менше відчувати стрес у повсякденному житті, оскільки майбутнє стає більш передбачуваним і, відповідно, легшим для планування”, – сказав він.
Водночас дослідник звертає увагу, що сам процес уявлення майбутнього підпорядковується загальним принципам навчання. Зокрема, він описує його через механізм оперантного навчання – коли поведінка, що приносить винагороду, повторюється частіше. За цією логікою, якщо уявлений сценарій виглядає перспективним і допомагає знайти рішення, система винагороди активується, а така форма мислення закріплюється.
На думку Дере, це також пояснює індивідуальні відмінності: люди, які частіше схильні до планування, можуть мати більш чутливу дофамінову систему, що сильніше реагує на “відчуття знайденого рішення”. Водночас ті, хто рідше уявляє майбутнє, можуть просто не отримувати такої ж винагороди від цього процесу.
Разом із тим дослідник зазначає, що цей механізм може працювати і в протилежний бік. “У психопатологічному контексті ця когнітивна функція може бути “перехоплена” процесами, що підтримують захворювання”, – пояснює він. У таких випадках людина не шукає рішення, а навпаки – зациклюється на негативному досвіді і переносить його в майбутнє. Це призводить до катастрофізації, посилення тривоги та формування поведінки уникнення.
У результаті такий стан може закріплюватися і ставати хронічним. Саме тому, за словами Дере, важливо навчитися відрізняти конструктивне планування від деструктивного прокручування негативних сценаріїв.
Дослідження також пояснює, чому уявлення майбутнього може іноді викликати стрес. Якщо людина знаходить рішення, це супроводжується відчуттям полегшення. Однак коли мислення зводиться до постійного очікування негативних сценаріїв без пошуку виходу, це лише підсилює напруження і страх.
На думку авторів, цей процес можна коригувати. Оскільки він підпорядковується законам навчання, психотерапія може допомогти “переналаштувати” систему винагороди, зміцнюючи звичку до конструктивного планування і зменшуючи вплив катастрофічних думок.
Загалом “ментальні подорожі в майбутнє” розглядають як корисну когнітивну функцію, яка допомагає краще орієнтуватися у повсякденному житті, передбачати ризики та ефективніше справлятися з соціальними і професійними викликами. Водночас дослідники наголошують, що цей механізм може як допомагати, так і посилювати проблеми – залежно від того, як саме людина його використовує.
- Прагнення подорожувати світом і залишати рідні місця може частково мати генетичне підґрунтя. Таких висновків дійшли автори дослідження, опублікованого на платформі bioRxiv.
Організація Об’єднаних Націй попередила, що один із головних механізмів доставки гуманітарної допомоги до охопленого конфліктом Судану може припинити роботу вже протягом кількох тижнів. Причиною називають критичну нестачу фінансування.
Нью-Йорк та ще 21 штат подали позов проти адміністрації Дональда Трампа, намагаючись зупинити нові правила для іммігрантів. Вони дозволять чиновникам ширше враховувати отримання державної допомоги під час рішень щодо віз і грін-карт.
Дружина Дональда Трампа-молодшого Беттіна Трамп підтвердила, що російський олігарх Умар Кремльов оплатив дві ночі святкувань на Багамах після їхнього весілля. Водночас вона наполягає, що він не фінансував саму церемонію, а його участь була лише “надзвичайно щедрим весільним подарунком”.
США запровадили нові санкції проти російського банку ВТБ, звинувативши його у причетності до схем обходу обмежень, запроваджених проти Ірану. Вашингтон пояснює рішення посиленням економічного тиску на Тегеран.
Турецький актор Халіт Ергенч, відомий за роллю султана Сулеймана у серіалі “Величне століття”, приїхав до Росії та виступив на Міжнародному фестивалі молоді в Єкатеринбурзі. Під час візиту він похвалив атмосферу заходу, заявив про готовність зніматися у російських проєктах, а також згадав український борщ у контексті місцевої кухні.