Чому ми прокручуємо сценарії наперед: вчені пов’язали це з дофаміном
Джерело: Neuroscience News
Міжнародна група дослідників запропонувала нове пояснення того, чому люди схильні уявляти можливі події в майбутньому. За їхньою теорією, так звані “ментальні подорожі в часі” пов’язані з роботою системи винагороди мозку і можуть закріплюватися як звичка.
Йдеться про здатність уявляти себе в майбутньому та моделювати можливі сценарії – наприклад, щоб передбачити наслідки рішень або підготуватися до складної ситуації. Дослідження показує, що цей процес не лише допомагає планувати, а й сам по собі підкріплюється: коли людина знаходить у своїй уяві вдале рішення, мозок виділяє дофамін, що створює відчуття винагороди.
Автор теорії, професор Екрем Дере з Рурського університету Бохума в Німеччині та Сорбонського університету в Парижі вважає, що саме це пояснює, чому люди витрачають час на складні розумові задачі, які не дають миттєвого результату.
“Користь ментальних подорожей у майбутнє очевидна. Це допомагає нам бути успішнішими і менше відчувати стрес у повсякденному житті, оскільки майбутнє стає більш передбачуваним і, відповідно, легшим для планування”, – сказав він.
Водночас дослідник звертає увагу, що сам процес уявлення майбутнього підпорядковується загальним принципам навчання. Зокрема, він описує його через механізм оперантного навчання – коли поведінка, що приносить винагороду, повторюється частіше. За цією логікою, якщо уявлений сценарій виглядає перспективним і допомагає знайти рішення, система винагороди активується, а така форма мислення закріплюється.
На думку Дере, це також пояснює індивідуальні відмінності: люди, які частіше схильні до планування, можуть мати більш чутливу дофамінову систему, що сильніше реагує на “відчуття знайденого рішення”. Водночас ті, хто рідше уявляє майбутнє, можуть просто не отримувати такої ж винагороди від цього процесу.
Разом із тим дослідник зазначає, що цей механізм може працювати і в протилежний бік. “У психопатологічному контексті ця когнітивна функція може бути “перехоплена” процесами, що підтримують захворювання”, – пояснює він. У таких випадках людина не шукає рішення, а навпаки – зациклюється на негативному досвіді і переносить його в майбутнє. Це призводить до катастрофізації, посилення тривоги та формування поведінки уникнення.
У результаті такий стан може закріплюватися і ставати хронічним. Саме тому, за словами Дере, важливо навчитися відрізняти конструктивне планування від деструктивного прокручування негативних сценаріїв.
Дослідження також пояснює, чому уявлення майбутнього може іноді викликати стрес. Якщо людина знаходить рішення, це супроводжується відчуттям полегшення. Однак коли мислення зводиться до постійного очікування негативних сценаріїв без пошуку виходу, це лише підсилює напруження і страх.
На думку авторів, цей процес можна коригувати. Оскільки він підпорядковується законам навчання, психотерапія може допомогти “переналаштувати” систему винагороди, зміцнюючи звичку до конструктивного планування і зменшуючи вплив катастрофічних думок.
Загалом “ментальні подорожі в майбутнє” розглядають як корисну когнітивну функцію, яка допомагає краще орієнтуватися у повсякденному житті, передбачати ризики та ефективніше справлятися з соціальними і професійними викликами. Водночас дослідники наголошують, що цей механізм може як допомагати, так і посилювати проблеми – залежно від того, як саме людина його використовує.
- Прагнення подорожувати світом і залишати рідні місця може частково мати генетичне підґрунтя. Таких висновків дійшли автори дослідження, опублікованого на платформі bioRxiv.
На Житомирщині прокурори відкрили кримінальне провадження за фактом смерті новонародженої дитини у Коростенській лікарні через повідомлення із соцмереж про смерть новонародженої дитини. У дописі припустили, що під час пологів немовляті нібито зламали шию.
У 2027 році вийдуть дві нові книжки за всесвітом “Гаррі Поттера”, створеним британською письменницею Джоан Роулінг. Видання будуть присвячені професорці Мінерві Макґонеґел та братам-близнюкам Фреду й Джорджу Візлі. Книжки надійдуть у продаж 23 лютого.
Науковці за допомогою потужного телескопа у Чилі виявили крижаний об’єкт, що обертається за межами орбіти Плутона. Він може поповнити невеликий список карликових планет нашої Сонячної системи.
28 жовтня під час економічного форуму в Токіо канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував створити новий політичний альянс для захисту міжнародних правил торгівлі та зміцнення глобальної торговельної системи.
Італійський фотограф Федеріко Веронезі став переможцем міжнародного конкурсу Wildlife Photographer of the Year. Головну нагороду він отримав за чорно-білий знімок слонихи, яка переносить тіло мертвого слоненяти.