Чорна пліснява з Чорнобиля може стати біологічним захистом для космонавтів
Джерело: ScienceDirect.
На місці Чорнобильської катастрофи виявлено незвичайний темно-чорний грибок, який виживає, живлячись смертельною радіацією. Це відкриття кидає виклик усталеним уявленням про стійкість живих організмів.
Нагадаємо, катастрофа на Чорнобильському реакторі №4 сталася 26 квітня 1986 року. Для обмеження радіаційного забруднення була створена 30-кілометрова “зона відчуження”. Попри це, дослідники вивчали вплив радіації на довкілля.
У 1997 році український міколог Неллі Жданова виявила чорну плісняву, яка активно колонізувала високорадіоактивні руїни Чорнобиля. Грибок ріс на стінах, стелях і навіть усередині самого реактора.
Дослідження показали, що ці грибки унікально притягуються до іонізуючого випромінювання. Іонізуюче випромінювання зазвичай руйнує ДНК та клітини. Але для цих стійких грибків воно стало поживним елементом.
Секрет криється в меланіні — пігменті, який захищає нас від ультрафіолету. Цей пігмент щільно упакований у клітинних стінках грибків. Спочатку вчені припускали, що меланін просто захищає чорну плісняву. Однак дослідження 2007 року показало інше. Меланізовані грибки росли на 10% швидше під впливом радіоактивного Цезію. Це свідчить про активне використання радіації для метаболічної енергії. Цей процес отримав назву радіосинтез.
“Енергія іонізуючого випромінювання приблизно в мільйон разів вища, ніж енергія білого світла, яке використовується у фотосинтезі”, – пояснила ядерна науковиця Екатерина Дадачова.
Вона вважає, що меланін перетворює іонізуюче випромінювання на корисну енергію.
Міжнародна наукова спільнота зацікавилася цим штамом Cladosporium sphaerospermum. Зразки відправили на Міжнародну космічну станцію (МКС). В умовах інтенсивного космічного випромінювання грибки процвітали. Їхній ріст був у 1,21 раза вищим порівняно з контрольними зразками на Землі.
Експеримент також виявив, що грибок може слугувати захисним бар’єром. Він екранував помітну кількість радіації. Варто зазначити, що галактичне космічне випромінювання – це “найбільша небезпека” для астронавтів. Стандартні засоби захисту, такі як важкі метали, є дорогими для запуску в космос.
Чорнобильський грибок може представити просту біологічну альтернативу. Астробіолог НАСА Лінн Дж. Ротшильд висунула концепцію “міко-архітектури”. Це оселі, вирощені з грибків на Місяці або Марсі. Ці живі стіни можуть стати саморегенеруючими радіаційними щитами.
- Український банк пуповинної крові Hemafund уклав угоду з ізраїльською компанією Pluri щодо закупівлі 12 000 доз препарату PLX-R18 для лікування гострої променевої хвороби.
- Індійські вчені з’ясували, що прості дріжджі мають механізм, який дозволяє їм переживати екстремальні умови, подібні до марсіанських. Під час експерименту дріжджі пережили токсичні сполуки та ударні хвилі, показавши здатність до виживання в космосі
Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.
Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.
Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.
Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.
Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.