Чорна пліснява з Чорнобиля може стати біологічним захистом для космонавтів
Джерело: ScienceDirect.
На місці Чорнобильської катастрофи виявлено незвичайний темно-чорний грибок, який виживає, живлячись смертельною радіацією. Це відкриття кидає виклик усталеним уявленням про стійкість живих організмів.
Нагадаємо, катастрофа на Чорнобильському реакторі №4 сталася 26 квітня 1986 року. Для обмеження радіаційного забруднення була створена 30-кілометрова “зона відчуження”. Попри це, дослідники вивчали вплив радіації на довкілля.
У 1997 році український міколог Неллі Жданова виявила чорну плісняву, яка активно колонізувала високорадіоактивні руїни Чорнобиля. Грибок ріс на стінах, стелях і навіть усередині самого реактора.
Дослідження показали, що ці грибки унікально притягуються до іонізуючого випромінювання. Іонізуюче випромінювання зазвичай руйнує ДНК та клітини. Але для цих стійких грибків воно стало поживним елементом.
Секрет криється в меланіні — пігменті, який захищає нас від ультрафіолету. Цей пігмент щільно упакований у клітинних стінках грибків. Спочатку вчені припускали, що меланін просто захищає чорну плісняву. Однак дослідження 2007 року показало інше. Меланізовані грибки росли на 10% швидше під впливом радіоактивного Цезію. Це свідчить про активне використання радіації для метаболічної енергії. Цей процес отримав назву радіосинтез.
“Енергія іонізуючого випромінювання приблизно в мільйон разів вища, ніж енергія білого світла, яке використовується у фотосинтезі”, – пояснила ядерна науковиця Екатерина Дадачова.
Вона вважає, що меланін перетворює іонізуюче випромінювання на корисну енергію.
Міжнародна наукова спільнота зацікавилася цим штамом Cladosporium sphaerospermum. Зразки відправили на Міжнародну космічну станцію (МКС). В умовах інтенсивного космічного випромінювання грибки процвітали. Їхній ріст був у 1,21 раза вищим порівняно з контрольними зразками на Землі.
Експеримент також виявив, що грибок може слугувати захисним бар’єром. Він екранував помітну кількість радіації. Варто зазначити, що галактичне космічне випромінювання – це “найбільша небезпека” для астронавтів. Стандартні засоби захисту, такі як важкі метали, є дорогими для запуску в космос.
Чорнобильський грибок може представити просту біологічну альтернативу. Астробіолог НАСА Лінн Дж. Ротшильд висунула концепцію “міко-архітектури”. Це оселі, вирощені з грибків на Місяці або Марсі. Ці живі стіни можуть стати саморегенеруючими радіаційними щитами.
- Український банк пуповинної крові Hemafund уклав угоду з ізраїльською компанією Pluri щодо закупівлі 12 000 доз препарату PLX-R18 для лікування гострої променевої хвороби.
- Індійські вчені з’ясували, що прості дріжджі мають механізм, який дозволяє їм переживати екстремальні умови, подібні до марсіанських. Під час експерименту дріжджі пережили токсичні сполуки та ударні хвилі, показавши здатність до виживання в космосі
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.