Чотирьом зрадникам, які воювали проти ЗСУ на східному фронті, загрожує довічне ув’язнення

Джерело: СБУ

Співробітники Служби безпеки України зібрали доказову базу на ще чотирьох зрадників, які вступили до окупаційних угруповань РФ та воювали проти Сил оборони на східному фронті.

У 2022 році вони добровільно приєднались до російських підрозділів Південного військового округу Збройних сил РФ. Після “призову” ‒ брали активну участь у боях в Донецькій, Луганській та Харківській областях.

Але у листопаді цього року всі четверо бойовиків потрапили у полон до українських захисників.

Серед затриманих – бойовик новоствореного штурмового підрозділу окупантів під назвою “Шторм-Z”.

До зарахування у лави загарбників чоловік відбував покарання в одній із колоній у тимчасово окупованому Криму. Перебуваючи в тюрмі, в’язень в обмін на звільнення підписав контракт з Міноборони РФ та пішов воювати під Волноваху на Донеччині.

Ще один фігурант – мешканець захопленого міста Ровеньки в Луганській області. На початку повномасштабного вторгнення РФ він “мобілізувався” до складу окупаційного “206-го полку” 2-го армійського корпусу країни-агресорки, де облаштовував фортифікаційні споруди на Харківському напрямку.

Згодом його відправили під Бахмут. Там він разом із “вагнерівцями” намагався утримувати вогневі позиції під час контрнаступу ЗСУ.

Інший зрадник вступив до лав загарбників ще до повномасштабної агресії РФ. Після проходження тижневих “курсів” бойової підготовки його відправили штурмувати околиці Сєвєродонецька, а потім – у район Лисичанська, де він потрапив у засідку українських військ.

Четвертий фігурант входив до складу 3-го мотострілецького батальйону 3-ї бригади окупаційних угруповань Росії. У складі ворожого підрозділу він охороняв російські склади з боєприпасами під Соледаром на Бахмутському напрямку.

Слідчі Служби безпеки повідомили всім чотирьом бойовикам про підозру за чч. 1, 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада). Матеріали проваджень скеровано до суду.

Зловмисникам загрожує довічне ув’язнення.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.

Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка. Внаслідок влучання виникла пожежа, а також було зруйновано костюмний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.