Чверть українських біженців не планують повертатися в Україну з-за кордону — опитування
Джерело: опитування ifo
Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
Результати дослідження:
- 35% українських біженців хочуть повернутися до України, коли завершиться війна;
- 4% відзначили, що повернуться найближчим часом незалежно від ситуації;
- 25% планують залишитися за кордоном у довгостроковій перспективі;
- 25% не визначилися;
- 11% біженців уже повернулися до України.
“Наші результати свідчать, що хоча багато хто з українських біженців досі хоче повернутися до своєї країни, перебіг війни є вирішальним фактором для переважної більшості. Що довше триває конфлікт, то більше осіб можуть уявити собі майбутнє за межами України”, – прокоментувала дослідниця Івонн Гісінг.
- Згідно з новими польськими освітніми правилами, з 1 вересня українські учні, які знайшли прихисток у Польщі, зобовʼязані вчитись у польській школі.
- Угорщина почала виселяти із притулків українських біженців після постанови уряду про обмеження надання допомоги українцям.
- Литва скасовує безоплатне навчання у своїх ВНЗ для вимушених українських біженців. Це відбувається на прохання української влади.
- Тисячі українських біженців, які прибули до Великої Британії після вторгнення Росії, наражаються на ризик бездомності – за даними Британського Червоного Хреста.
- Рада ЄС продовжила тимчасовий захист для понад 4 мільйонів українських біженців до 4 березня 2026 року.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.
Російська компанія “Лукойл” оголосила форс-мажор на своєму нафтовому родовищі в Іраку “West Qurna-2”, що стало став найбільшим наслідком санкцій, запроваджених минулого місяця проти у межах ініціативи президента США Дональда Трампа щодо припинення війни РФ проти України.
Внаслідок нічної атаки Росії на енергетичну інфраструктуру 8 листопада українська енергосистема втратила щонайменше один гігават потужностей.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що американська сторона перед серпневим самітом на Алясці нібито пообіцяла, що український президент Володимир Зеленський “не перешкоджатиме досягненню миру”.