Політика Трампа може обернутись проти нього - CNN

Джерело: CNN

Президент США Дональд Трамп обурений тим, що Китай спілкується з його друзями – авторитетними лідерами РФ та КНДР.

Пізно ввечері 2 вересня (за американським часом), коли по телебаченню показували військовий парад у Китаї, де Сі Цзіньпін приймав Володимира Путіна і Кім Чен Ина, Трамп увірвався у соцмережі.

“Будь ласка, передайте мої найтепліші побажання Володимиру Путіну та Кім Чен Ину, які влаштовують змову проти США”, – написав американський президент.

Цей допис означає одне: якщо ця зустріч у Китаї була спланована, щоб образити Трампа – план спрацював ідеально. Це також засвідчило марні намагання Трампа зачарувати Путіна та Кім Чен Ина своїм “мистецтвом угод” та заявам про те, що близькі стосунки з такими лідерами можуть мати вирішальне значення.

У серпні Трамп зустрівся з Путіним на Алясці, але його спроби зупинити російсько-українську війну не дали результатів. Під час свого першого президентства він зустрічався з Кім Чен Ином, але ця зустріч також виявилась даремною – зараз лідер КНДР має більше ядерної зброї, аніж до цієї зустрічі.

У своєму дописі в соцмережі Трамп також вказав на тяжкі втрати американців у боротьбі з імператорською Японією, 80-річчя перемоги над якою святкував Пекін.

“Багато американців загинуло, борючись за перемогу та славу Китаю Сподіваюсь, що їх по праву поважатимуть і пам’ятатимуть за їхню хоробрість та жертовність”.

Масштабні святкування Китаю відбуваються у напружений момент міжнародної ситуації, оскільки КНР намагається отримати вигоду з непередбачуваної політики Трампа, яка підірвала репутацію США як великої держави.

Лють Трампа була іронічною, оскільки останніми днями у Китаї спостерігалось перфоменсна вистава, яку американський лідер так любить.

Але зустріч антизахідних держав – це не просто тролінг. Це раннє попередження про те, що політика Трампа – основана на примусі до мит, залякуванні та націоналізмі – може обернутись проти нього.

“Китай використовує помилки та прорахунки, які допускають США”, – заявила Джекі Вонг, доцентка кафедри міжнародних досліджень Американського університету у Шарджі.

Деякі розмови про створення Китаєм та Росією нової осі опору США перебільшені. Країни, представлені на саміті Шанхайської організації співробітництва в Тяньцзіні, не мають офіційних угод про взаємну оборону або єдиного економічного суверенітету, порівнянних з такими організаціями, як НАТО або Європейський Союз.

Між Китаєм та Індією періодично виникають територіальні протиріччя. Москві, можливо, знадобиться допомога Китаю у війні в Україні, але Кремль все ще звикає до ролі молодшої наддержави. І, попри залізний режим Комуністичної партії, Китай страждає від внутрішнього політичного та економічного тиску, про що свідчать регулярні чищення Сі Цзіньпіна серед високопосадовців та військових.

Проте святкування останніх днів є частиною масштабніших зусиль Китаю продемонструвати свою зростаючу міць і випробувати альтернативні глобальні союзи та системи в прагненні затьмарити Захід. Збираючи лідерів з Азії, Близького Сходу та інших регіонів, Китай демонстрував здатність блоку протистояти глобальній могутності США на кількох фронтах.

Один із високопоставлених військових керівників США у вівторок применшив значення подій у Китаї.

“Такі країни, як Китай, Північна Корея, Росія та інші проводять такі заходи. Звичайно, велика увага приділяється інформаційним повідомленням. Але я думаю, що висновок із цього такий: нас це не зупиняє”, — заявив у вівторок під час онлайн-конференції генерал Кевін Шнайдер, командувач Тихоокеанських ВПС США.

Багато чого з цього сталося ще до Трампа.

Через 80 років після закінчення Другої світової війни не дивно, що інститути, створені після цього, потребують перезавантаження. Зростання густонаселених країн завжди становило загрозу американській гегемонії та глобальній системі, створеній та контрольованій Заходом. І в міру того, як останні представники Великого покоління йдуть, тріумф демократій у Другій світовій війні стає історією, а не відчутним спогадом людства.

Проте рішення Трампа, ухвалені перші вісім місяців його другого терміну, прискорюють зміщення центру світового впливу Схід. Вони підіграють Сі Цзіньпіну у його прагненні відродити, на його думку, законний світовий вплив Китаю. Нападки Трампа на союзників та осквернення програм американської допомоги іншим країнам викликають обурення серед колишніх друзів Америки, які тепер роблять ставку на альтернативну наддержаву.

Неймовірно, але силою, яка найбільше підриває Захід, є президент країни Сполучених Штатів, яка гарантувала свободу та демократію протягом поколінь.

Багато кроків, які вживає Трамп для демонстрації могутності Америки, зрештою підривають її.

Розпочавши масштабний торгівельний наступ на Пекін, Трамп обрав єдину країну, яка готова прийняти економічні втрати заради збитків для США. Тепер Трамп виявив, що Пекін має, по суті, козир: контроль над значною часткою рідкісноземельних металів, необхідних США для розвитку своєї технологічної галузі та військового застосування. Нездатність Трампа змусити Пекін відступити посилює відчуття його готовності кинути виклик американській могутності та залучає іноземних лідерів до Пекіна.

Примхливі нападки Трампа на торгових партнерів США за допомогою мит і спроби обмежити незалежність Федеральної резервної системи підіграють раніше непереконливим заявам Китаю про те, що саме він, а не Сполучені Штати, є стабільною наддержавою.

Наприклад, серед представлених у Тяньцзіні країн було багато, які останніми роками орієнтувалися на Вашингтон, а не на Пекін, включаючи В’єтнам, який зіткнувся з жорсткими митами США, Єгипту та члена НАТО Туреччини.

Найдивовижніший приклад незграбної та контрпродуктивної поведінки Трампа виявився в увазі, яку було приділено протягом усього саміту в Тяньцзіні прем’єр-міністру Індії Нарендрі Моді, такому ж популістському націоналістичному лідеру та колишньому другові Трампа.

Заяви Трампа про те, що він залагодив конфлікт між Індією та Пакистаном на початку цього року, і вимоги Нобелівської премії миру розлютили Моді. 50% тариф на індійський імпорт у США поклав край майже 30-річним зусиллям президентів-республіканців та демократів щодо запобігання зближенню Індії та Китаю, у кожній з яких проживає по мільярду людей.

Сміючись і потискуючи руки, Сі Цзіньпін і Моді заявили, що їхні країни, які тривалий час розділені недовірою, можуть бути партнерами, а не суперниками.

Спілкування Моді з життєрадісним Путіним було ще відвертішим. Минулого місяця російський лідер провів особисту бесіду в лімузині Трампа під час їхнього саміту на Алясці. У Китаї Путін перевершив Трампа, запросивши Моді у свою машину, а фотограф зняв їхню дружню годинну бесіду.

Вітання Сі Цзіньпіна Моді було таким самим, як і в Путіна.

“Індія подає сигнал США, що ми маємо альтернативи, і цією альтернативою може стати Китай. Я сказав би, що Китай використовує цю можливість”.

Помилка Трампа тим більше дивовижна, що він зблизився з Моді під час першого терміну. Але Індія — дуже горда країна, чия колоніальна історія робить її особливо чутливою до залякувань. Вона вкрай чутлива до всього, що пов’язане зі своїм заклятим ворогом Пакистаном. Білий дім, схоже, не помічає таких тонкощів. Можливо, чищення Трампом експертів Держдепартаменту позначається на країні.

На Заході Росію часто зображують як стару державу, тінь Радянського Союзу, попри величезний ядерний арсенал. Це частка правди після 25 років корумпованого правління Путіна. Але російський лідер зміцнив свій імідж, кинувши виклик Трампу.

Це змусило президента США висловити розчарування і вдатися до своєї класичної тактики — дражнити, здавалося б, неминучі заяви, щоб не бентежитись. У вівторок він заявив журналістам, що поговорив із Путіним і “дізнався дуже цікаві речі. Думаю, найближчими днями ви все дізнаєтесь”.

Багато експертів із зовнішньої політики вважали, що Трампу у другий президентський термін було б розумно розколоти таких противників США, як Росія, Китай та Північна Корея. Натомість він зблизив їх і наблизив до своєї орбіти Індію, що входить до американської “четвірки” разом з Австралією та Японією.

Прихильники Трампа заперечують будь-яку характеристику його зовнішньої політики як чогось іншого, крім блискучого успіху.

Білий дім стверджує, що Сполучені Штати ніколи не користувалися такою повагою у світі. Він називає Трампа “президентом миру” і стверджує, що він поклав край семи світовим війнам, хоча деякі з названих країн не воювали одна з одною на момент втручання Трампа.

У вівторок у своєму радіошоу президент заявив Скотту Дженнінгсу, кореспондентові CNN, що його зовсім не турбують дипломатичні сигнали, що виходять із Китаю.

У розмові з журналістами в Овальному кабінеті він також натякнув, що Сі буде змушений капітулювати.

Трамп також відкрито намагається довести, що він такий самий крутий, як і будь-який інший світовий лідер.

У понеділок, коли дипломатія наддержав розгорталася в Тихому океані, він оголосив про удар США, внаслідок якого загинули 11 людей біля берегів Венесуели. За словами офіційних осіб, метою удару були наркоторговці. Ця атака може стати початком військової кампанії, юридично обґрунтування якої, здається, дуже сумнівне, враховуючи наявність дозволу Конгресу.

Він також знову пригрозив направити резервістів Національної гвардії до Чикаго, методично нарощуючи зусилля щодо нормалізації використання військових у правоохоронних органах, попри конституційні обмеження. Та попри його авторитарні інстинкти, Сполучені Штати все ще мають демократичні гарантії, яких немає у Росії та Китаю, коли суддя ухвалив, що відправка федеральних військ до Лос-Анджелеса раніше цього року була незаконною.

Президент дійсно має кілька значних перемог на другому терміні. Використання ним потужності США проти малих країн призвело до того, що казначейство щедро наповнилося митом. І, попри свої невдачі, він залишається єдиним світовим лідером, який має змусити всі сторони сісти за стіл переговорів задля досягнення миру в Україні. Його невпинний тиск на союзників НАТО призвів до істотних обіцянок збільшити витрати на оборону.

Однак вихід Китаю в статус наддержави цього тижня показує, що для могутності США критично важливо, щоб він якимось чином переміг Пекін у торгівельній війні.

Потік лестощів, яким президент насолоджувався від іноземних лідерів, які намагаються ухилитися від його гніву, можливо, створює у нього хибне уявлення про те, як його бачить решта світу.

Ймовірно, багато хто з присутніх у Китаї цього тижня говорив про Сполучені Штати. Але не зовсім у тому ключі, який має на увазі Трамп.

Президент США Дональд Трамп заявив, що лідери Китаю, Росії та Північної Кореї готують змову проти Сполучених Штатів. Таку заяву він зробив на тлі військового параду в Пекіні, де вперше публічно разом були присутні Сі Цзіньпін, Володимир Путін і Кім Чен Ин.

CNN: Трамп обурений тим, що Китай спілкується з його друзями – Путіним та Кім Чен Ином