«Це була помилка»: високопосадовець НАТО відмовився від коментарів стосовно України

Джерело: SkyNews

Раптове дипломатичне непорозуміння між Україною та НАТО через коментарі керівника апарату Генерального секретаря Єнса Столтенберга привернуло увагу громадськості. Стіан Єнссен припустив, що країні доведеться віддати частину своєї території в обмін на вступ до Альянсу.

Київ назвав ідею “абсолютно неприйнятною”. Це викликало заяву НАТО для українських ЗМІ про те, що Альянс не змінив своєї позиції відносно підтримки територіальної цілісності України.

Вже 16 серпня Єнссен перепросив за суперечку в інтерв’ю норвезькій газеті VG, котра опублікувала його оригінальний коментар.

Він зауважив, що його коментар “був частиною більшої дискусії щодо можливих майбутніх сценаріїв в Україні, і я не повинен був говорити це так”.

Це була помилка, – визнав високопосадовець НАТО. – Якщо, і я наголосив, якщо ви дійдете до точки, коли зможете вести переговори, військова ситуація на місці буде абсолютно центральною і матиме вирішальний вплив на те, як виглядатиме можливий результат цієї війни, – додав він.

Представник НАТО зазначив, що пріоритетом залишається підтримка України.

На початку війни було занепокоєння, що Україна може розвалитися протягом тижнів і днів, – пояснив він. – Цього не сталося взагалі. Вони продемонстрували героїчні зусилля проти сили. Зараз питання в тому, скільки території Україна здатна повернути”.

Раніше високопосадовець НАТО Стіан Єнссен зауважив, що Україні, можливо, доведеться погодитися відмовитися від частини території, окупованої Росією, якщо вона хоче приєднатися до Альянсу.

Згодом речник МЗС України Олег Ніколенко заявив, що розмови про можливий вступ України в НАТО в обмін на відмову від частини своїх територій є абсолютно неприйнятними.

23 жовтня під час зустрічі у Парижі Володимир Зеленський та Емманюель Макрон узгодили подальші кроки для зміцнення оборонної співпраці, посилення тиску на Росію та гарантування безпеки України.

Після чергового обстрілу Харкова, волонтери вирушили на місце події, щоб підтримати тих, хто ліквідовував наслідки атаки – від рятувальників до комунальників.

У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.