«Це була помилка»: високопосадовець НАТО відмовився від коментарів стосовно України

Джерело: SkyNews

Раптове дипломатичне непорозуміння між Україною та НАТО через коментарі керівника апарату Генерального секретаря Єнса Столтенберга привернуло увагу громадськості. Стіан Єнссен припустив, що країні доведеться віддати частину своєї території в обмін на вступ до Альянсу.

Київ назвав ідею “абсолютно неприйнятною”. Це викликало заяву НАТО для українських ЗМІ про те, що Альянс не змінив своєї позиції відносно підтримки територіальної цілісності України.

Вже 16 серпня Єнссен перепросив за суперечку в інтерв’ю норвезькій газеті VG, котра опублікувала його оригінальний коментар.

Він зауважив, що його коментар “був частиною більшої дискусії щодо можливих майбутніх сценаріїв в Україні, і я не повинен був говорити це так”.

Це була помилка, – визнав високопосадовець НАТО. – Якщо, і я наголосив, якщо ви дійдете до точки, коли зможете вести переговори, військова ситуація на місці буде абсолютно центральною і матиме вирішальний вплив на те, як виглядатиме можливий результат цієї війни, – додав він.

Представник НАТО зазначив, що пріоритетом залишається підтримка України.

На початку війни було занепокоєння, що Україна може розвалитися протягом тижнів і днів, – пояснив він. – Цього не сталося взагалі. Вони продемонстрували героїчні зусилля проти сили. Зараз питання в тому, скільки території Україна здатна повернути”.

Раніше високопосадовець НАТО Стіан Єнссен зауважив, що Україні, можливо, доведеться погодитися відмовитися від частини території, окупованої Росією, якщо вона хоче приєднатися до Альянсу.

Згодом речник МЗС України Олег Ніколенко заявив, що розмови про можливий вступ України в НАТО в обмін на відмову від частини своїх територій є абсолютно неприйнятними.

5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.

На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.

Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.

До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.