Це було безпечне місто. Потім російська ракета вбила усю родину – WP про трагедію у Львові

Джерело: The Washington Post

Російська гіперзвукова ракета вбила дружину та трьох доньок Ярослава Базилевича, перетворивши Львів на ще одного свідка повномасштабної війни. Родина загинула під уламками в одному з українських міст, котре раніше вважалося відносно “безпечним”.

4 вересня російська гіперзвукова ракета “Кинджал” вразила багатоповерховий будинок у Львові, забравши життя семи осіб, серед яких була вся родина Ярослава Базилевича. Трагічна загибель його дружини Євгенії та трьох доньок — Ярини, Дарії та Емілії — сколихнула всю Україну, доводячи, що навіть західні міста, котрі прийняли тисячі переселенців, більше не є безпечними.

Раніше Львів сприймався як притулок для тих, хто рятувався від бойових дій у східних і південних регіонах країни. У цьому місті, з його вузькими вуличками, тихими парками та спокійною атмосферою, багато родин сподівалися знайти захист від війни. Однак російські атаки, націлені на стратегічні об’єкти, розвіяли ці сподівання, перетворивши Львів на чергову мішень агресії.

Того ранку в родині Базилевичів мало бути свято — день народження наймолодшої доньки Емілії. Проте замість святкового торта і подарунків, Ярослав поїхав до Личаківського кладовища, де за кілька днів до цього поховав свою родину.

Ярослав залишився єдиним живим у сім’ї після того жахливого удару. Він розповів, що його дружина і доньки, почувши повітряну тривогу, покинули квартиру та намагалися спуститися вниз по сходах, щоб знайти безпечне місце. Однак ракета вразила будинок саме у той момент, зруйнувавши все на своєму шляху. Ярослав залишився в квартирі, що і врятувало йому життя, проте він не зміг допомогти своїм рідним.

Трагедія родини Базилевичів стала болючим нагадуванням про жорстокість війни, яка не щадить нікого. Президент Володимир Зеленський, коментуючи черговий російський удар, наголосив, що світ має побачити цей терор і зреагувати на нього. Львівський міський голова назвав це “найстрашнішим, що він бачив у житті”.

Серед уламків на місці трагедії знайшли уламки побутових речей, дитячі малюнки та навіть каструлю — речі, що залишилися від колись мирного життя. Вигорілий будинок, оточений стрічкою, тепер став символом непередбачуваності війни.

На похороні родини Ярослава зібралися тисячі львів’ян. Личаківський цвинтар, де поховали Євгенію, Ярину, Дарію та Емілію в одну могилу, став місцем паломництва для тих, хто хоче віддати шану загиблим. Біля могил часто з’являються квіти, іграшки та свічки, нагадуючи про колективну трагедію.

За словами Ярослава, згадка про його родину та їхні спільні роки — єдине, що змушує його рухатися вперед. Він планує заснувати стипендію в Українському католицькому університеті, де навчалася його дочка Дарія, щоб увічнити пам’ять про своїх близьких.

Ця трагедія є не лише болем однієї родини, а й символом незахищеності кожного українця від російської агресії. Львів, який довго був надійним прихистком для переселенців, тепер також живе під постійною загрозою нових атак, — наголосили у матеріалі WP.

Раніше Ярослав Базилевич, котрий втратив дружину і трьох доньок внаслідок російської атаки по Львову, вперше написав про трагедію.

Нагадаємо, що Дарія, Ярина, Емілія та їхня мама Євгенія загинули 4 вересня внаслідок російської атаки.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.