«Це не супермаркет»: у Повітряних силах пояснили, чому Україна не може купувати ППО
Джерело: речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в етері телемарафону
У Повітряних силах ЗСУ відповіли на претензії про те, чому Україна не купує системи протиповітряної оборони.
Ігнат зауважив, що деякі “лідери думок” звинувачують Україну у тому, що вона “не купила ППО”.
“Вони помиляються, коли кажуть, що можна було за ці гроші купити ППО. Це маніпуляція, не можна піти до супермаркету та купити ППО чи винищувач. Таких супермаркетів немає, це технологічна зброя, яку продають за погодженням урядів країн”, — пояснив він.
За словами речника, командування неодноразово підраховувало, скільки систем ППО необхідно, аби захистити всю територію країни.
“Потрібні десятки й навіть сотні, якщо брати все до купи. Німеччина передала лише дві установки Patriot. Потрібно замінювати західними системами радянські”, — сказав Юрій Ігнат.
- 9 серпня Німеччина оновила список військової допомоги Україні, в якому, зокрема, дві нові установки Patriot.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.