Дані через застосунок «Резерв+» оновили вже у 124 країнах
Джерело: Міноборони
З 18 травня свої облікові дані за кордоном через застосунок “Резерв+” оновили вже понад 14 тисяч військовозобов’язаних українців у 124 країнах.
Серед країн-лідерів – Польща, Німеччина, Канада, Чехія, США, Велика Британія, Іспанія, Литва, Нідерланди та Словаччина.
“Наші громадяни за кордоном також користуються застосунком для уточнення даних. Це маленький, але важливий вчинок для країни. Ми цінуємо це і продовжуємо розвивати зручні сервіси для усіх — незалежно від того, де вони знаходяться”, – зазначила заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.
Загалом через застосунок Резерв+ свої дані оновили станом на сьогодні понад 1,1 млн військовозобов’язаних. Водночас через ЦНАП — майже 55 тисяч, а через ТЦК — близько 38 тисяч громадян.
- Український журналіст та медіакритик Отар Довженко розповів про власний досвід оновлення даних у ТЦК.
- У застосунку “Резерв+” для військовозобов’язаних, призовників та резервістів відповіли на найпоширеніші питання щодо оновлення даних та змін з огляду на новий закон про мобілізацію.
- Міноборони України запускає мобільний застосунок “Резерв+” для військовозобов’язаних, призовників та резервістів, в якому чоловіки призовного віку зможуть оновити свої дані.
- Станом на 21 травня більш ніж мільйон користувачів успішно авторизувалися у застосунку “Резерв+”.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.