Данія закликає сприймати погрози Трампа щодо анексії Гренландії серйозно
Джерело: Reuters.
Очільниця уряду Данії Метте Фредеріксен наголосила, що прагнення Дональда Трампа отримати контроль над Гренландією є реальною загрозою. Вона підтвердила, що острів офіційно відкидає будь-які пропозиції щодо входження до складу США. Американський президент пояснює свій інтерес потребами національної безпеки та захисту.
“Нам абсолютно потрібна Гренландія. Вона потрібна нам для оборони”, – заявив Трамп у неділю.
Він також пообіцяв знову порушити цю тему протягом наступних кількох тижнів.
Варто зазначити, що військова операція США у Венесуелі посилила тривогу в Данії щодо можливого силового сценарію в Арктиці. Гренландія має стратегічне розташування та величезні запаси корисних копалин, що дуже цікавить Вашингтон.
Сполучені Штати прагнуть зменшити свою залежність від поставок мінеральних ресурсів із Китаю. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен різко відреагував на ці амбіції у соціальних мережах.
“Досить… Більше ніяких фантазій про анексію”, – написав він у своєму зверненні.
Європейські держави стали на бік Данії, підкреслюючи недоторканність її кордонів. Британський прем’єр Кір Стармер зазначив, що майбутнє острова мають визначати лише самі гренландці. Німеччина запропонувала посилити захист території в межах Альянсу НАТО, якщо в цьому виникне потреба.
Європейська комісія також підтвердила свою відданість принципам національного суверенітету всіх країн-членів. Данія попередила, що напад на будь-яку країну НАТО зупинить будь-яку співпрацю між союзниками.
Водночас Вашингтон уже призначив спеціального представника, який публічно підтримує ідею поглинання Гренландії. На острові розташовані ключові об’єкти американської системи протиракетної оборони, що робить його унікальною зоною.
Попри членство Данії в НАТО, статус автономної території залишається предметом гострих політичних дискусій. Гренландська влада закликає міжнародну спільноту поважати волю 57 тисяч мешканців найбільшого острова світу. Подальші кроки Білого дому можуть суттєво підірвати єдність західного оборонного блоку.
- У розмові з журналістами The Atlantic Дональд Трамп підтвердив намір Вашингтона посилити контроль над арктичним регіоном. Він пояснив це необхідністю захисту від іноземних військових кораблів, які дедалі частіше з’являються поблизу берегів Гренландії.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.