Данія закликає сприймати погрози Трампа щодо анексії Гренландії серйозно
Джерело: Reuters.
Очільниця уряду Данії Метте Фредеріксен наголосила, що прагнення Дональда Трампа отримати контроль над Гренландією є реальною загрозою. Вона підтвердила, що острів офіційно відкидає будь-які пропозиції щодо входження до складу США. Американський президент пояснює свій інтерес потребами національної безпеки та захисту.
“Нам абсолютно потрібна Гренландія. Вона потрібна нам для оборони”, – заявив Трамп у неділю.
Він також пообіцяв знову порушити цю тему протягом наступних кількох тижнів.
Варто зазначити, що військова операція США у Венесуелі посилила тривогу в Данії щодо можливого силового сценарію в Арктиці. Гренландія має стратегічне розташування та величезні запаси корисних копалин, що дуже цікавить Вашингтон.
Сполучені Штати прагнуть зменшити свою залежність від поставок мінеральних ресурсів із Китаю. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен різко відреагував на ці амбіції у соціальних мережах.
“Досить… Більше ніяких фантазій про анексію”, – написав він у своєму зверненні.
Європейські держави стали на бік Данії, підкреслюючи недоторканність її кордонів. Британський прем’єр Кір Стармер зазначив, що майбутнє острова мають визначати лише самі гренландці. Німеччина запропонувала посилити захист території в межах Альянсу НАТО, якщо в цьому виникне потреба.
Європейська комісія також підтвердила свою відданість принципам національного суверенітету всіх країн-членів. Данія попередила, що напад на будь-яку країну НАТО зупинить будь-яку співпрацю між союзниками.
Водночас Вашингтон уже призначив спеціального представника, який публічно підтримує ідею поглинання Гренландії. На острові розташовані ключові об’єкти американської системи протиракетної оборони, що робить його унікальною зоною.
Попри членство Данії в НАТО, статус автономної території залишається предметом гострих політичних дискусій. Гренландська влада закликає міжнародну спільноту поважати волю 57 тисяч мешканців найбільшого острова світу. Подальші кроки Білого дому можуть суттєво підірвати єдність західного оборонного блоку.
- У розмові з журналістами The Atlantic Дональд Трамп підтвердив намір Вашингтона посилити контроль над арктичним регіоном. Він пояснив це необхідністю захисту від іноземних військових кораблів, які дедалі частіше з’являються поблизу берегів Гренландії.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.