Данія збільшить військову допомогу Україні на €590 млн
Джерело: пресслужба Міноборони Данії
Уряд Данії та переважна більшість партій у Фолькетингу погоджуються збільшити військову підтримку України на 4,4 млрд крон (590 млн євро) у 2024 році. Це означає, що загалом фонд військової підтримки України на 2023-2028 роки сягатиме 64,8 мільярда крон (8,6 млрд євро).
Зауважується, що переважна більшість затвердженої військової допомоги на 2024 рік вже виділили. Водночас уряд країни наполягає на необхідності подальшого озброєння України, тому спільно з парламентом дійшли згоди стосовно додаткових фінансових погоджень.
Від початку війни Данія була однією з найактивніших країн-донорів. Ми повинні залишатися такими й надалі, і тому я радий, що переважна більшість партій у Фолькетингу підтримують наше пропозицію у додаткових 4,4 мільярда до Українського фонду на військову підтримку у 2024 році. Надзвичайно важливо, щоб ми показали українцям, що ми підтримуємо їх у нинішній серйозній ситуації, – зазначив міністр оборони Троелс Лунд Поульсен.
Пріоритетом допомоги країна і надалі визначає озброєння та навчання військових. Більшість озброєння Данія закупляє у своїх виробників та інших країн.
Боротьба України за свободу – це також наша боротьба, і тому правильно, що ми продовжуємо та посилюємо підтримку України. Я особливо радий політичній підтримці, яку ми, данці, виявляємо, – наголосив речник Соціал-демократичної партії Саймон Коллеруп.
- Уряд Данії виділяє додаткові кошти для дансько-українського фонду, який сприяє залученню інвестицій з боку данських компаній в Україну.
- Данія та Україна підписали меморандум про довгострокову співпрацю, згідно з яким Данія виділить 420 мільйонів євро на підтримку приватного сектора та критичної інфраструктури в Україні.
- Уряд Данії повідомив про надання Україні нового пакету військової допомоги на суму у 2,2 млрд крон (близько 295 млн євро). Кошти будуть спрямовані на розвиток морського потенціалу, БпЛА та виготовлення запчастин для ракет.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.