ДБР оголосило у розшук нардепа від забороненої партії «ОПЗЖ» Рабіновича
Джерело: МВС України
Державне бюро розслідувань оголосило у розшук народного депутата України IX скликання від забороненої політичної партії “Опозиційна платформа – За життя” Вадима Рабіновича.
У розшуковій картці на порталі МВС зазначається, що Рабінович переховується від органів досудового розслідування. Датою його зникнення вказано 26 липня 2023 року.
У розділі, де вказано запобіжний захід, зазначено – тримання під вартою.
Нагадаємо, що на початку серпня Вадима Рабіновича суд заочно відправив під варту. Його підозрюють у державній зраді.
Запобіжний захід обрав Печерський суд Києва. Нині він переховується в Ізраїлі. У березні 2022 року він поїхав туди “на офіційне запрошення парламенту Ізраїлю на зустріч із парламентарями”, але після хвороби й операції нібито “не повністю працездатний”.
Крім того, 26 липня Рабіновичу правоохоронці повідомили про підозру. За даними слідства, він поширював серед населення та політичного керівництва країн ЄС антиукраїнську пропагандистську інформацію, що допомагало РФ досягати своїх військово-політичних цілей.
Співголові забороненої “ОПЗЖ” загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
- Екснардепу від забороненої партії “Опозиційна платформа – За життя” Іллі Киві повідомлено про підозру за пропаганду війни та дії, спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу.
- Колишньому Народному депутату України VII, VIII скликань Євгенію Мураєву заочно повідомлено про підозру у державній зраді, веденні інформаційно-підривної діяльності проти України та у вчиненні умисних дій, спрямованих на приниження національної честі та гідності України.
- СБУ заявила, що повідомила про підозру в державній зраді чинному народному депутату від забороненої в Україні партії ОПЗЖ. Нардеп Олексій Гончаренко заявив, що ним є Олександр Пономарьов.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.