ДБР оголосило у розшук нардепа від забороненої партії «ОПЗЖ» Рабіновича

Джерело: МВС України

Державне бюро розслідувань оголосило у розшук народного депутата України IX скликання від забороненої політичної партії “Опозиційна платформа – За життя” Вадима Рабіновича.

У розшуковій картці на порталі МВС зазначається, що Рабінович переховується від органів досудового розслідування. Датою його зникнення вказано 26 липня 2023 року.

У розділі, де вказано запобіжний захід, зазначено ­– тримання під вартою.

Нагадаємо, що на початку серпня Вадима Рабіновича суд заочно відправив під варту. Його підозрюють у державній зраді.

Запобіжний захід обрав Печерський суд Києва. Нині він переховується в Ізраїлі. У березні 2022 року він поїхав туди “на офіційне запрошення парламенту Ізраїлю на зустріч із парламентарями”, але після хвороби й операції нібито “не повністю працездатний”.

Крім того, 26 липня Рабіновичу правоохоронці повідомили про підозру. За даними слідства, він поширював серед населення та політичного керівництва країн ЄС антиукраїнську пропагандистську інформацію, що допомагало РФ досягати своїх військово-політичних цілей.

Співголові забороненої “ОПЗЖ” загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.