Десять країн Північної Європи розроблять спільний план евакуації цивільних на випадок війни
Джерело: Reuters.
У середу, 4 березня, Стокгольм офіційно підтвердив, що Німеччина, Польща, а також країни Балтії, Скандинавії та Ісландія розпочинають детальне планування логістичних маршрутів, гуманітарних коридорів та правил прикордонного контролю. Головною метою угоди є мінімізація хаосу та забезпечення безпеки вразливих груп населення у разі виникнення великої війни або масштабної надзвичайної ситуації.
Заяві шведського оборонного відомства передував глибокий аналіз міграційних процесів, спричинених російським вторгненням в Україну. Фахівці дійшли висновку, що організоване переміщення цивільних є критично важливим не лише для збереження життів, а й для спроможності держави вести тривалу оборону.
“Досвід України показав, що тимчасові переміщення населення дають змогу продовжувати оборону країни, одночасно захищаючи цивільних осіб”, — підкреслили в Міністерстві оборони Швеції.
Нова ініціатива базується на успішних прикладах попередніх локальних домовленостей, таких як тристоронній план країн Балтії чи двостороння угода між Фінляндією та Швецією щодо контролю кордонів довжиною понад 1300 кілометрів.
Запланована співпраця охоплюватиме не лише транспортну складову, а й технічні аспекти: створення єдиних систем реєстрації, прийому людей та забезпечення соціального захисту. Офіційний Стокгольм наголошує, що головне завдання цього партнерства – підвищити рівень виживання цивільного населення за найгіршого сценарію розвитку подій.
“Метою угоди є поліпшення захисту цивільного населення у разі великих криз або, у найгіршому випадку, війни”, – резюмували у шведському уряді.
Попри заяви Кремля про відсутність намірів атакувати територію Альянсу, європейські столиці продовжують інтенсивно нарощувати оборонні спроможності, розглядаючи готовність до евакуації як невід’ємну частину сучасної стратегії стримування.
- Франція офіційно розпочинає масштабне переозброєння: 2 березня президент Макрон підтвердив збільшення ядерних спроможностей та об’єднання зусиль із ФРН і Британією у сфері ракетних технологій.
- На тлі побоювань через непередбачуваність політики Вашингтона, Норвегія розпочинає переговори з Парижем про використання французького “ядерного щита” для захисту своїх кордонів.
Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.
Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.
Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.
Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.
Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.