Діти, які знають кілька мов, мають кращі виконавчі функції – дослідження

Джерело: The Washington Post

Дослідження показало, що у дітей, які розмовляють кількома мовами, краще розвинуті виконавчі функції. Найкращий результат був у дітей, в яких діагностовано розлад аутичного спектра.

У дослідженні, опублікованому в Autism Research, взяли участь 116 дітей віком від 7 до 12 років. 53 з них мають розлад аутичного спектра (РАС), решта – ні.

З цієї кількості кількома мовами володіло 56 дітей, серед яких 21 дитина з РАС. Більшість багатомовних дітей розмовляли англійською та іспанською. Деякі знали португальську, французьку, японську, болгарську мову чи іврит на додаток до англійської.

Дослідники перевірили виконавчі функції дітей та попросили батьків заповнити анкети з оцінками симптомів аутизму, такі як сприйняття думки — здатність розуміти перспективи, відмінні від власної — і соціальне спілкування.

У підсумку, всі діти, які знають кілька мов, продемонстрували кращі виконавчі функції, порівняно тими, які розмовляють однією мовою. Однак саме у багатомовних дітей з РАС був набагато вищий контроль імпульсів, порівно з одномовними ровесниками з РАС.

Дослідження також виявило “прямий та дотичний зв’язок між багатомовністю та сприйняттям перспективи”. Це можна пояснити тим, що багатомовні люди повинні оцінювати соціальні сигнали, щоб обрати, якою мовою розмовляти, або тим, що знання кількох мов супроводжується вищою здатністю розуміти саму мову.

Виконавчі функції багатомовних дітей можуть бути кращими завдяки необхідності вибирати правильну мову для розмови.

“Якщо вам доводиться жонглювати двома мовами, вам доводиться притісняти одну, щоб використовувати іншу. Ідея у тому, що гальмування – чи здатність зупинити себе від будь-чого – може бути посиленим знанням двох мов”, – розповіла професорка психіатрії та психології розвитку Люсіна Уддін.

Дослідники дійшли висновку, що заохочення багатомовності вдома може принести користь дітям з РАС і навіть може стати “природним втручанням” у деякі види виконавчих функцій.

• Дослідження канадських фахівців Майкла Ештона та Кібема Лі спільно з університетом Нью-Брока свідчить, що на розвиток особистості впливає кількість братів та сестер у людини та порядок їхнього народження.