До кінця століття океани стануть надто спекотними для бактерій, які виробляють кисень
Джерело: Nature Microbiology
За даними фахівців, вже до кінця століття тропічні океани стануть надто спекотними для фотосинтетичних ціанобактерій, які виробляють до третини всього кисню на нашій планеті.
До проведення моделювання експерти вважали, що ціанобактерії стійкіші і можуть навіть отримати перевагу внаслідок глобального потепління, проте отримані дані свідчать, що вони не встигнуть пристосуватись до змін, якщо темпи потепління не зменшаться.
Спеціалісти зосередились на моделюванні впливу глобального потепління на ціанобактерію Prochlorococcus – найпоширеніший фотосинтетичний організм на планеті.
Під час моделювання вчені проаналізували дані десятирічних вимірювань кількості клітин ціанобактерій у тропічних та субтропічних регіонах Тихого океану та вмісту у їхніх клітинах пігменту для фотосинтезу хлорофілу, а також розмір цих клітин.
Всі ці дані фахівці з температурами океану у відповідний період.
Таким чином з’ясувалось, що для ціанобактерій найоптимальніша температура води від +19 до +28 градусів. Саме за такої температури клітини зростали відповідно до зростання температури.
Водночас коли температура перевищувала +28 градусів, темпи росту ціанобактерій різко зменшувались.
Відповідно до моделей помірних та сильних змін клімату, значна частина світового океану у тропічних та субтропічних регіонах матиме вищі температури води вже до 2100 року.
Відтак, виробництво кисню ціанобактеріями може зменшитись на 17%-51%. Фахівці кажуть, що навіть якщо виникнуть ціанобактерії, стійкі до потепління, їхній ріст не встигатиме за змінами клімату.
- Міжнародне дослідження, опубліковане в журналі Nature, пов’язує зменшення забруднення повітря, особливо в Китаї та Східній Азії, з прискоренням глобального потепління.
Контррозвідка та слідчі Служби безпеки задокументували нові факти застосування РФ проти України боєприпасів зі збідненим ураном. Небезпечні складові виявлено в ударних дронах типу “Герань-2”, якими рашисти атакували Чернігівщину протягом квітня-червня 2026 року.
Американська розвідка перевіряє можливу причетність Росії до атак іранських безпілотників на об’єкти Центрального розвідувального управління (ЦРУ) у країнах Перської затоки.
Колишньому виконувачу обов’язків генерального директора державного оборонного підприємства та трьом його підлеглим повідомили про нові підозри. За версією слідства, замість того, щоб забезпечити збереження активів підприємства, вони організували демонтаж обладнання та його здачу на металобрухт.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення про внесення “Стародавнього міста Херсонес Таврійський та його хори” до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін прибув до України з офіційним візитом. Він зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським та спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком.