До України повернули «Скіфське золото»
Джерело: Національний музей історії України
До України повернули артефакти з чотирьох музеїв Криму, які знаходилися на виставці “Крим: золото й таємниці Чорного моря” в Амстердамі. Їх повернули після майже десяти років судових процесів у Нідерландах.
Експонати зберігатимуться в Національному музеї історії України до деокупації Криму. Зараз фахівці обстежують стан 565 предметів, серед яких – античні скульптури, скіфські та сарматські прикраси, китайські лакові шкатулки. Експонатам приблизно дві тисячі років.
“Під час юридичних суперечок наш музей був визначений як місце зберігання колекцій кримських музеїв. Це означає, що, зі свого боку, музей докладе максимум зусиль для їх збереження та для того, щоб громадяни і гості України змогли їх побачити”, – сказав генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук.
На початку 2014 року колекцію “скіфського золота” з Києва відправили на виставку в Амстердамі в археологічний музей Алларда Пірсона. Проте після російської окупації виникло питання про те, кому повертати колекцію загальною страховою вартістю 10 млн доларів.
Росія заявила свої права на частину колекції, а Україна зазначила, що їх не можна повернути на окуповану та непідконтрольну територію. У 2016 році Окружний адміністративний суд Амстердама визнав права України на колекцію, постановивши передати її до Києва.
- 9 червня стало відомо, після майже 10 років судових розглядів Верховний суд Нідерландів зобов’язав музей Алларда Пірсона передати Національному музею історії України музейні експонати з виставки “Крим – золотий острів у Чорному морі”, орієнтовна вартість яких складає 10 млн євро.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.
Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.