Другий рік поспіль до бюджету РФ заклали рекордні витрати на держпропаганду

Джерело: The Moscow Times

У 2023 році російський уряд витратить на утримання держЗМІ рекордні $1,23 млрд (122,1 млрд рублів), випливає з пояснювальної записки до проєкту закону про бюджет.

Щорічно державні телеканали, газети та агенції, а також провладні блогери обходитимуться платникам податків в РФ у суму, що перевищуватиме бюджети середніх російських регіонів — наприклад Володимирській області ($930 млн), Іванівській області ($650 млн) або Республіки Комі ($1,08 млрд).

У порівнянні з довоєнним 2021 роком, асигнування російського бюджету на держпропаганду збільшилися на 7%, а якщо порівнювати з 2019 роком — майже на 20%.

У 2024 році, згідно з проєктом закону про бюджет РФ, витрати залишаться близько рекордної позначки та становитимуть $1,22 млрд. Водночас додаткові кошти отримають майже всі ключові державні пропагандистські медіа.

Щобільше, влада РФ додатково виділить кошти на те, щоб розширити охоплення мовлення державного ТБ, включивши його віддалені регіони, на “поширення та трансляції програм” у населених пунктах із чисельністю населення менш як 100 тисяч осіб.

Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія

Зазначається, що нова авдиторія з глибинки відчайдушно потрібна Кремлю, де у багатогодинних ток-шоу провладні “експерти” погрожуватимуть ядерною війною та закликатимуть повернутися до практики сталінських репресій.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.