Другий рік поспіль до бюджету РФ заклали рекордні витрати на держпропаганду
Джерело: The Moscow Times
У 2023 році російський уряд витратить на утримання держЗМІ рекордні $1,23 млрд (122,1 млрд рублів), випливає з пояснювальної записки до проєкту закону про бюджет.
Щорічно державні телеканали, газети та агенції, а також провладні блогери обходитимуться платникам податків в РФ у суму, що перевищуватиме бюджети середніх російських регіонів — наприклад Володимирській області ($930 млн), Іванівській області ($650 млн) або Республіки Комі ($1,08 млрд).
У порівнянні з довоєнним 2021 роком, асигнування російського бюджету на держпропаганду збільшилися на 7%, а якщо порівнювати з 2019 роком — майже на 20%.
У 2024 році, згідно з проєктом закону про бюджет РФ, витрати залишаться близько рекордної позначки та становитимуть $1,22 млрд. Водночас додаткові кошти отримають майже всі ключові державні пропагандистські медіа.
Щобільше, влада РФ додатково виділить кошти на те, щоб розширити охоплення мовлення державного ТБ, включивши його віддалені регіони, на “поширення та трансляції програм” у населених пунктах із чисельністю населення менш як 100 тисяч осіб.
Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія
Зазначається, що нова авдиторія з глибинки відчайдушно потрібна Кремлю, де у багатогодинних ток-шоу провладні “експерти” погрожуватимуть ядерною війною та закликатимуть повернутися до практики сталінських репресій.
- 26 вересня усі основні онлайн-платформи, які підписали Кодекс практики щодо дезінформації (Google, Meta, Microsoft і TikTok), надали другий набір звітів щодо виконання взятих зобов’язань. Брюссель опублікував звіти IT-гігантів стосовно боротьби з дезінформацією. Зауважується, що пропаганда РФ все ще становить ризик для суспільства, зокрема для виборів у ЄС.
- Російська пропаганда щодо військового повномасштабного вторгнення в Україну поширюється через відеоігри.
- Користувачі соціальної мережі Twitter з синьою галочкою верифікації, які платять за просування свого контенту серед інших користувачів, є одними з найбільш широко поширених прикладів публікації фейків про війну Росії на території України.
- Росія активізує зусилля з поширення пропагандистських та антиукраїнських наративів на Заході, послуговуючись “спеціальними методами впливу”.
- Ми зможемо “деокупувати” свій мозок, тільки поважаючи самих себе, своє історичне минуле та наше героїчне сьогодення – історик Ігор Кошіль.
- Віцепрезидентка Єврокомісії з питань цінностей та прозорості Віра Юрова та єврокомісар з юстиції Дідьє Рейндерс заявили, що РФ спотворює історію та поширює теорії змови, щоб “отруїти демократичні країни шкідливою дезінформацією”.
Російські металургійні заводи стають новою ціллю українських безпілотників після того, як адміністрація Дональда Трампа, пригрозивши відключити доступ до Starlink, переконала Київ призупинити удари по ворожих НПЗ.
Росія продовжує розбудову інфраструктури для запуску ударних безпілотників по українських містах. Зокрема супутникові знімки підтверджують облаштування нового майданчика для запуску БпЛА поблизу військового аеродрому “Міллєрово” в Ростовській області РФ, яка межує із тимчасово окупованою територією Луганщини.
Україна першою у світі розвиває напрям евакуаційних безпілотних літальних апаратів, здатних рятувати військовослужбовців там, де наземна операція неможлива. Днями ЗСУ вже провели першу у світі медичну евакуацію важким дроном. Згодом також успішно випробували БпЛА, який повернувся з пораненими під дією російських РЕБ завдяки навігації на основі ШІ.
Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Костянтин Власенко з позивним “Маґура”, який провів 491 день на бойовій позиції, розповів, що пережити складні умови йому допомагав, зокрема, роман Стівена Кінга “Аутсайдер”. Книжку захиснику надіслала дружина, поки він перебував на передовій.
Станом на 25 жовтня українські безпілотники атакували шість із приблизно десяти великих підприємств російської каучукової промисловості. Загалом по них, згідно з підрахунками, завдали 11 результативних ударів. Синтетичні каучуки застосовують під час виробництва військової техніки, тоді як окремі види полімерів, пов’язаних із каучуковою промисловістю, використовують як компоненти твердого ракетного палива, на якому працюють, зокрема, балістичні ракети “Іскандер-М”.