Другий рік поспіль до бюджету РФ заклали рекордні витрати на держпропаганду

Джерело: The Moscow Times

У 2023 році російський уряд витратить на утримання держЗМІ рекордні $1,23 млрд (122,1 млрд рублів), випливає з пояснювальної записки до проєкту закону про бюджет.

Щорічно державні телеканали, газети та агенції, а також провладні блогери обходитимуться платникам податків в РФ у суму, що перевищуватиме бюджети середніх російських регіонів — наприклад Володимирській області ($930 млн), Іванівській області ($650 млн) або Республіки Комі ($1,08 млрд).

У порівнянні з довоєнним 2021 роком, асигнування російського бюджету на держпропаганду збільшилися на 7%, а якщо порівнювати з 2019 роком — майже на 20%.

У 2024 році, згідно з проєктом закону про бюджет РФ, витрати залишаться близько рекордної позначки та становитимуть $1,22 млрд. Водночас додаткові кошти отримають майже всі ключові державні пропагандистські медіа.

Щобільше, влада РФ додатково виділить кошти на те, щоб розширити охоплення мовлення державного ТБ, включивши його віддалені регіони, на “поширення та трансляції програм” у населених пунктах із чисельністю населення менш як 100 тисяч осіб.

Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія

Зазначається, що нова авдиторія з глибинки відчайдушно потрібна Кремлю, де у багатогодинних ток-шоу провладні “експерти” погрожуватимуть ядерною війною та закликатимуть повернутися до практики сталінських репресій.

Захищаючи Україну, загинув військовослужбовець і багаторічний оператор ТСН Євгеній Соловей.

Масовані удари українських дронів по ключових російських портах призвели до обвалу нафтового експорту РФ до найнижчого рівня за понад рік та скоротили доходи Кремля. Постачання через Балтику впали до мінімуму з початку вторгнення російських військ в Україну у 2022 році.

Станом на 31 березня кількість загиблих внаслідок атаки дронів 28 березня по Одесі збільшилася до трьох осіб.

30 березня президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Болгарії Андрей Гюров підписали безпекову угоду між країнами щонайменше на десять років.

Як повідомив міністр оборони Михайло Федоров, раніше запущений Кабміном експериментальний проєкт із залучення приватного сектору до системи протиповітряної оборони вже реалізується і дає перші результати.