«Відмили репутацію, причесали» – експертка НАН розкритикувала виставку з бійцями з ОШБр
Джерело: Букви
Кандидатка історичних наук, дослідниця гендерної проблематики й сексуального насильства під час збройних конфліктів Марта Гавришко з Інституту українознавства НАН України у Львові заявила, що не зрозуміла у чому “меседж” зіставлення військових сьогодення та минулого на світлинах виставки “В сталевих грозах”. Армійці прокоментували її допис.
Зауважимо, виставку “В сталевих грозах” відкрили 27 вересня в Музеї історії міста Києва. На світлинах зображено військових сьогодення та минулого, котрих об’єднує спільна мета: визволення та захист України.
Світлини періоду визвольних змагань ХХ століття, військових армії УНР й стрільців УПА протиставляють, а часом поєднують з сучасними фото розпалу боїв з російським ворогом на Донеччині.

Джерело: Facebook
Як зауважила Гавришко, кількість бійців на двох світлинах однакова, адже задум був – реконструкція.
А чого ж не взяли інших світлин дивізійників? Наприклад, коли вони приймають присягу і простягають руку “від серденька до сонечка”. Або ту, де дивізійників вітає райхсфюрер СС Генріх Гіммлер? – написала історикиня.

Джерело: Facebook
У Гавришко виникла низка запитань до організаторів виставки, оскільки історикиня не зрозуміла меседж події, та переймається, як це допоможе Україні в інформаційній війні.
Також вона погодилася з одним із коментаторів, який заявив “3 ОШБр – це, м’яко кажучи, найбільш специфічний підрозділ ЗС”. Гавришко зауважила, що репутацію військових бригади “відмили”, “причесали”, змінювали символи та залучили низку експертів для адвокації.
- Джерело: Facebook
- Джерело: Facebook

Джерело: Facebook
Своєю чергою, військовий 3 ОШБр, публіцист, автор блогу про ідеологію руху АЗОВ Олексій Рейнс на псевдо “Консул” відповів на допис історикині.
Він наголосив, що нині так звані “експерти”, які не мають жодного поняття ані про військову історію, ані про реальну війну, вже вимагають від бійців їм “дякувати“.
За який на цей раз фронт – псевдоінформаційний? За розвінчання тих фейків про неонацистів, які ці самі “експерти” продукували роками в промислових масштабах? – запитав військовий.
Рейнс наголосив, що Україна вціліла як держава завдяки добровольцям – що в 2014, що в 2022 роках. Одначе, зауважив, що нині ця істина швидко “забувається“.
Зокрема й через те, що добровольці досі воюють та гинуть, а подібні “експерти” (які свого часу сиділи обісрані) повернулись до зручної практики “жить жизнь” та хайпувати на зручних для них темах. Бо про збори пости лайки не збирають, а про “український неонацизм” – завжди. Бо є відповідний спонсор, – пояснив він.
Український захисник зазначив, що 3-тя штурмова – як і дивізія “Галичина” свого часу – воює за своє. Наголосивши, що одні пишуть історію в окопах, інші у Facebook. Водночас додав, що народна памʼять зберігає лише перше. Військовий висловив жаль з приводу того, що навіть в умовах повномасштабної війни суспільство звертає увагу на відверто “проросійські голоси в інформаційному просторі”.
Нагадаємо, відкриваючи виставку, т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв зауважив, що ми завжди будемо в боргу перед тими, хто нас боронить та хто сьогодні на передовій, та тими, хто загинув.
Ми мусимо відчувати цей борг. Він має надихати нас діяти, зокрема й творити. Кожен із нас своїми інструментами має долучитись до опору ворогу.
Довідка: 3-тя окрема штурмова бригада — підрозділ Збройних сил України, сформований 9 березня 2022 року на базі підрозділу територіальної оборони “Азов”, що почав створюватися у Києві з перших днів російського вторгнення 2022 року. Бійці бригади брали участь у звільненні Херсону й Херсонської області, а також боях за Бахмут.
Саме вони у травні 2023 року одні з перших повідомили про вдалі наступальні дії в бахмутському районі. 14 вересня 2023 року Третя штурмова бригада звільнила н.п. Андріївка біля Бахмута.
- 14 вересня у виставковому центрі на території Національного музею історії України у Другій світовій війні в експозиції “Україна – розп’яття” відкрилась виставка матеріалів, що свідчать про злочини Росії проти українських журналістів.
- У Києві відкрилась мультимедійна історична виставка “[Не]знищен[н]і“, присвячена репресіям проти української інтелігенції початку ХХ століття.
- У виставковому центрі Музею історії України у Другій світовій війні з нагоди завершення реалізації проєкту “Тризуб Батьківщини” відбулось відкриття експозиції “Знак на щиті”.
- 1 серпня, до річниці початку битви за Бахмут у Бабиному Яру відкрилася виставка “Бахмут – обличчя геноциду 1942-2022”.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

