Експерти підтвердили заспокійливу дію блукаючого нерву, але застерегли від онлайн-порад
Джерело: The Washington Post.
Блукаючий нерв став однією з найпопулярніших тем у соцмережах, де його часто називають ключем до спокою, кращого сну та стійкості до стресу. Науковці підтверджують: його роль у роботі організму справді важлива. Але водночас застерігають – онлайн-поради часто надто спрощують складну систему.
Блукаючий нерв – це не один нерв, а велика мережа приблизно з 200 тисяч нервових волокон. Вона проходить від мозку через шию до тулуба і пов’язана з серцем, легенями, кишківником, печінкою, селезінкою та підшлунковою залозою. За словами президента Feinstein Institutes for Medical Research Кевіна Трейсі, ця система постійно допомагає організму підтримувати баланс.
“Він працює щосекунди, рефлекторно контролюючи те, про що ви не думаєте”, – пояснив Трейсі.
Йдеться, зокрема, про серцебиття, дихання, травлення та активність імунної системи. Якщо серце починає битися швидше, частина волокон передає сигнал мозку, а той через блукаючий нерв допомагає сповільнити ритм.
Лікарі часто описують цей механізм як своєрідну “педаль гальма” для організму. Коли людина перебуває у хронічному стресі, активуються реакції “бий або тікай” – зростають пульс, рівень кортизолу та запалення. Блукаючий нерв допомагає повертати тіло у стан відновлення, який ще називають “відпочивай і перетравлюй”.
Високий так званий вагусний тонус пов’язують із кращою здатністю нервової системи перемикатися між напругою та спокоєм. Низький вагусний тонус, навпаки, асоціюють із хронічним стресом, вищим рівнем запалення та деякими серцево-судинними проблемами.
У медицині вже використовують стимуляцію блукаючого нерва за допомогою спеціальних пристроїв. Імплантовані системи застосовують при окремих станах, зокрема епілепсії, яка не реагує на ліки, резистентній депресії, ожирінні та відновленні після інсульту. Є також неінвазивні пристрої для шиї або вуха, але їхнє застосування все ще потребує більше досліджень.
Саме навколо таких пристроїв і домашніх методик виникло багато перебільшень. Психіатр Stanford Medicine Крістофер Воллес Остелль зазначає, що комерційні пристрої без рецепта не мають достатньої доказової бази для здорових людей.
“Недостатньо даних, щоб я міг упевнено сказати: вам варто робити це вдома самостійно”, – сказав він.
Водночас експерти визнають, що деякі прості практики можуть підтримувати роботу нервової системи, якщо виконувати їх регулярно. Серед них – фізичні вправи, повільне діафрагмальне дихання, медитація та обережний контакт із холодом.
Найкраще вивченими залишаються спорт і дихальні практики. Зокрема, повільне дихання через ніс із залученням діафрагми може посилювати реакцію розслаблення, знижувати стрес і допомагати емоційній регуляції. Один із простих варіантів – “квадратне дихання”, коли людина однаковий час вдихає, затримує дихання, видихає і знову робить паузу.
Медитація також може впливати на показники, пов’язані з вагусним тонусом, зокрема на частоту серцевих скорочень і варіабельність серцевого ритму. Водночас науковці поки не завжди можуть відокремити ефект самої медитації від повільнішого дихання під час практики.
Холодові занурення, які часто рекламують як спосіб “увімкнути” блукаючий нерв, вивчені гірше. Невеликі дослідження свідчать, що холод на обличчі може впливати на вагусну активність, але доказів значно менше, ніж щодо фізичних вправ або дихання.
Фахівці наголошують: жодна з цих практик не працює так само потужно, як медичні пристрої для стимуляції блукаючого нерва. Але вони мають іншу перевагу – доступні, безкоштовні й загалом корисні для здоров’я. Головне, за словами лікарів, не сприймати блукаючий нерв як швидке рішення всіх проблем.
- Тривалий вплив забрудненого повітря може бути пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку серйозних нейродегенеративних захворювань, зокрема бічного аміотрофічного склерозу (БАС), а також може прискорювати перебіг хвороби. Про це йдеться в дослідженні науковців зі Каролінського інституту в Швеції, опублікованому в журналі JAMA Neurology.
- Південнокорейські вчені розробили експериментальні контактні лінзи, які можуть передавати електричні сигнали через сітківку ока до ділянок мозку, пов’язаних із регуляцією настрою. Під час випробувань на мишах технологія продемонструвала здатність зменшувати прояви поведінки, схожої на депресію.
Адміністрація Дональда Трампа відновила розгляд заяв на імміграційні візи в Польщі та Угорщині, хоча в інших країнах тимчасова пауза досі діє. За даними Reuters, відповідне розпорядження надійшло безпосередньо з Білого дому.
Ешлі Сент-Клер, мати одного з дітей Ілона Маска, заявила, що мільярдер через X свідомо посилює суспільний розкол і створює конфлікти, які потім мають наслідки у реальному житті. Вона попередила, що без регулювання це може завершитися катастрофічно.
На 95-му році життя померла шістдесятниця, журналістка, громадська та культурна діячка Маргарита Довгань. Про її смерть повідомила донька Катерина Довгань.
Творці “Південного Парку” Трей Паркер і Метт Стоун оголосили, що серіал нібито перейменовують на “Південну Америку”. Це стало черговою сатирою на Дональда Трампа та його ідеї змінювати географічні назви на варіанти зі словом “Америка”.
Мер Нью-Йорка Зохран Мамдані оголосив про публікацію понад 170 тисяч сторінок матеріалів про наслідки 9/11 для здоров’я. За його словами, документи підтверджують, що людей заспокоювали попри відомі владі ризики від токсичного пилу та повітря.