Лікування депресії через око: вчені створили контактні лінзи для стимуляції мозку
Джерело: The Conversation
Південнокорейські вчені розробили експериментальні контактні лінзи, які можуть передавати електричні сигнали через сітківку ока до ділянок мозку, пов’язаних із регуляцією настрою. Під час випробувань на мишах технологія продемонструвала здатність зменшувати прояви поведінки, схожої на депресію.
Результати дослідження поки що обмежуються експериментами на тваринах, а сама технологія перебуває на ранньому етапі розробки. Проте автори роботи вважають, що в майбутньому такі лінзи можуть стати новим способом неінвазивної стимуляції мозку.
Око вже давно розглядають як один із найзручніших шляхів для використання медичних технологій. Світло проходить через рогівку та кришталик до сітківки, яка перетворює його на електричні сигнали та передає їх до мозку через зоровий нерв. Завдяки цьому зв’язку дослідники багато років працюють над технологіями, які використовують око для моніторингу різних захворювань.
Раніше науковці вже створювали розумні контактні лінзи для контролю глаукоми та інших захворювань очей. Деякі моделі здатні відстежувати розмір зіниці як показник активності нервової системи, оскільки райдужка реагує на світло, емоції та певні лікарські препарати. Також існують експериментальні лінзи для контролю рівня глюкози у людей із діабетом.
Нове дослідження пропонує інший підхід – використовувати око не лише для спостереження за станом організму, а й для впливу на мозок.
Розроблені контактні лінзи містять мікроскопічні електроди, які передають слабкі електричні сигнали через сітківку – світлочутливий шар тканини в задній частині ока. Для цього вчені застосували метод так званої часової інтерференції (temporal interference), коли одночасно подаються два сигнали з трохи різними частотами.
Сигнали налаштовані таким чином, щоб повністю активуватися лише в точці їхнього перетину. Це дає змогу точніше впливати на конкретні ділянки мозку, пов’язані з регуляцією настрою. Дослідники порівнюють цей принцип із двома слабкими променями ліхтариків, які створюють яскравішу точку там, де перетинаються.
Теоретично такий підхід дозволяє стимулювати нейронні мережі, пов’язані з розвитком депресії.
Випробування проводили на мишах, яким вводили гормон стресу для формування поведінки, схожої на депресивну. Водночас автори дослідження наголошують, що така модель не повністю відображає людську депресію.
Крім того, взаємозв’язок між гормонами стресу та депресією досі залишається предметом наукових дискусій. Різні дослідження демонструють неоднозначні результати, а питання причинно-наслідкових зв’язків остаточно не з’ясоване.
Для проведення експерименту вчені встановили мініатюрні контактні лінзи мишам із пошкодженими фоторецепторами, тобто тваринам із уже погіршеним зором. Це було необхідно, оскільки нормальна зорова активність могла заважати проходженню електричних сигналів через око.
Дослідники зазначають, що в нинішньому вигляді технологія не працюватиме на тваринах або людях зі здоровою сітківкою.
Водночас існують і додаткові обмеження. Людське око постійно змінює фокус, змінюючи форму кришталика, тоді як у мишей цей процес відбувається інакше. Такі рухи можуть впливати на стабільність сигналів, які передаються через контактну лінзу.
Технологія також стикається з низкою практичних труднощів. Розумні контактні лінзи потребують дуже точного підбору, щоб не пошкодити рогівку, а також ретельного догляду для зниження ризику інфекцій. Крім того, медичні дані, які вони можуть збирати, потребуватимуть надійного захисту.
Ще однією проблемою залишається вартість виробництва. Автори дослідження визнають, що технологія поки не є комерційно придатною для масового використання. У нещодавньому науковому огляді також зазначалося, що створення розумних контактних лінз пов’язане зі значними виробничими труднощами.
Дослідники також звертають увагу на те, що депресію складно моделювати в лабораторних тварин. Симптоми, причини та ступінь тяжкості захворювання можуть суттєво відрізнятися у різних людей, тому результати експериментів на мишах не завжди можна безпосередньо переносити на людей.
Попри це, неінвазивна стимуляція мозку залишається одним із перспективних напрямів медичних досліджень. Науковці вважають, що отримані результати можуть бути корисними для подальшого вивчення нових методів лікування депресії.
- Велика кількість цукру в раціоні може погано впливати не лише на фізичне, а й психічне здоров’я. Фахівчиня дала поради, що можна з’їсти, коли хочеться солоденького.
У лікарні помер 25-річний фахівець із розмінування гуманітарної організації Norwegian People’s Aid, який був поранений під час російського обстрілу Високопільської громади. Загалом ця атака забрала життя двох працівників NPA.
В середу, 24 червня, російські окупанти атакували комунальне підприємство в Запорізькому районі. Є жертва та поранені.
Ромео Бекхем, син колишнього футболіста Девіда Бекхема та дизайнерки Вікторії Бекхем, дебютує в кіно. Компанія Studiocanal оприлюднила перші кадри з романтичної драми “Forty Love”, у якій він виконав одну з головних ролей.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
Блукаючий нерв відіграє ключову роль у зв’язку між мозком і внутрішніми органами, допомагаючи організму регулювати серцебиття, дихання, травлення та реакцію на стрес. Водночас експерти застерігають, що популярні в соцмережах поради про його “стимуляцію” часто надто спрощують складну роботу нервової системи.