Ердоган: РФ має два конкретні запити для підтвердження продовження зернової угоди

Джерело: Anadolu

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що РФ попросила надіслати два конкретні запити на підтвердження продовження зернової угоди.

Ердоган пояснив, що запити стосуються:

  • Повторного підключення російського аграрного банку до системи SWIFT;
  • Страхування суден, що використовуються для перевезення зерна в порти Європи.

За словами глави Туреччини, Росія експортує 120-130 мільйонів тонн зерна на рік. Однак, відключення російських банків від системи SWIFT унеможливлює отримання грошових переказів.

Крім того, РФ також скаржиться, що судна, які перевозять зерно, повинні бути застраховані, аби транспортувати товари до Європи та інших портів, та через існуючі санкції “британська страхова компанія не страхує судна”.

Туреччина бере участь у спробах укласти – а потім продовжити – зернову угоду між Україною та Росією за посередництва ООН.

4 вересня у Сочі відбулася зустріч президентів Туреччини та Росії. Основною її темою було відновлення дії “Чорноморської зернової ініціативи”. Після переговорів, Ердоган заявив, що Україні необхідно “пом’якшити свій підхід” для відновлення “Чорноморської зернової ініціативи”, з якої Росія вийшла в липні.

Натомість глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що умови Росії щодо відновлення Чорноморської зернової угоди є “шантажем”.

Раніше глава МЗС Туреччини Хакан Фідан заявив, що відновлення Чорноморської зернової угоди є “критично важливим” для продовольчої безпеки.

Телекомпанія France Télévisions розпочинає масштабну реструктуризацію, яка включає продаж майна та відмову від дорогих міжнародних проєктів задля економії 140 мільйонів євро.

Державний департамент США оголосив про розширення санкційного списку проти представників МКС. Цього разу під удар потрапили судді з Грузії та Монголії, які відхилили ізраїльські апеляції.

Прем’єр-міністр Санае Такаїті, відома своїм жорстким підходом до національної безпеки, ініціювала перегляд фундаментальних неядерних принципів країни.

Уряд Естонії затвердив нову стратегію військового призову, згідно з якою з 2027 року тривалість служби для всіх новобранців становитиме 12 місяців.

Кібератаки призвели до фізичних руйнувань на об’єктах водопостачання, що змусило керівництво Копенгагена викликати посла РФ для пояснень.