Естонія «стурбована» можливою гібридною атакою з боку Росії
Джерело: Euronews
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що він “стурбований” можливою гібридною атакою з боку Росії. Він припустив, що Росія може “випробувати кордони” не лише Естонії, а й кордони НАТО та ЄС, причому країна входить до обох блоків.
“Ми уважно спостерігаємо. Ми дуже тісно співпрацюємо з нашими союзниками на кордоні”, – зазначив Тсахкна.
Він додав, що Естонія “не боїться” загрози з боку Росії.
“Я не можу вживати слово страх, тому що це нормальна частина нашого життя. Але ми повинні бути готові до дій”.
Естонія різко збільшила військові витрати після того, як Росія вторглася в Україну в лютому, і уряд погодився збільшити їх до 3% ВВП на 2024-2027 роки.
Міністр закордонних справ Естонії також зазначив, що країна готова до довгострокової підтримки України.
“Це важка боротьба, вони [українці] втрачають багато можливостей, але вони роблять це за нас, це завжди довгострокове зобов’язання. Це не той фільм, який ми дивимося з наших затишних диванів. Ми повинні бути готові підтримати довгострокові зобов’язання”, – сказав Тсахкна.
- Президент Литви Ґітанас Науседа заявив, що російські найманці ПВК “Вагнер” у Білорусі показали ознаки “розгубленості” після смерті їхнього лідера Євгена Пригожина, зменшивши відтак безпосередню загрозу для регіону.
- Збройні сили України додатково укріплюють кордон із Білоруссю вибуховими та невибуховими загородженнями на тлі прибуття до РБ найманців приватної військової компанії “Вагнер”.
- Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що країна НАТО планує витратити на оборону понад 4% свого валового внутрішнього продукту наступного року через занепокоєння безпекою на тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.
26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.