Естонія збільшить оборонні витрати до 5% ВВП
Джерело: Postimees
Уряд Естонії 18 березня представив план збільшення оборонних інвестицій країни. Згідно з новими пропозиціями, з наступного року оборонні витрати Естонії становитимуть не менше 5% від ВВП країни.
План про збільшення оборонних інвестицій спільно оприлюднили прем’єр-міністр Крістен Міхал, міністерка освіти і науки Крістіна Каллас та міністр оборони Ханно Певкур.
Це рішення стало наслідком рекомендацій голови Сил оборони, з метою зробити агресію проти Естонії неможливою. Завдяки додатковим інвестиціям в обороноздатність, державний оборонний бюджет у найближчі роки перевищить 5% ВВП.
Прем’єр-міністр Крістен Міхал акцентував, що стратегічні цілі Росії залишаються незмінними, щобільше, агресія з боку східного сусіда продовжує загрожувати не лише Естонії, а й усім країнам Європи та НАТО. Він додав, що для надійного захисту країни необхідно швидко адаптуватися до все більш небезпечної ситуації у сфері безпеки та різко збільшити державні оборонні витрати.
Міністр оборони Ханно Певкур охарактеризував це рішення як історичне для країни. Він зазначив, що перехід від 3% до 5% ВВП у державному оборонному бюджеті є важливим кроком для реалізації безпеки Естонії.
Принципове рішення уряду підвищити оборонні витрати ґрунтується на військових рекомендаціях і відображає завдання програми оборонних інвестицій KILP. Ця програма включає розвиток озброєнь, модернізацію систем ППО, удосконалення засобів ведення бою, а також враховує досвід російсько-української війни, включаючи використання дронів і електронну війну.
Додамо, у 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три. У The Telegraph пояснюють, що Україна спонукала багато країн НАТО вперше збільшити видатки на оборону до 2% від свого ВВП. Уперше з початку 1990-х років Альянсу вдалося витратити на оборону цілих 2% ВВП.
Серед країн, котрі не досягли позначки 2%, згадано Італію, Іспанію та Канаду. Проте, й вони витрачають на оборону більше, ніж минулого року. Тоді як США цього року витрачають на оборону 3,38% – менше, ніж торік.
Водночас країни, розташовані найближче до РФ, зазвичай, витрачають найбільше на оборону.
Так, Естонія витрачає у відсотковому відношенні до ВВП навіть більше, ніж США – 3,43%, своєю чергою, Польща, яка була дуже войовничо налаштована щодо російської загрози, витрачає 4,12%, що вище за 3,9% попереднього року. Витрати Великої Британії зросли з 2,07% ВВП у 2023 році до 2,33% торік. Також міністр оборони Великої Британії Джон Гілі закликав членів НАТО перевищити цільовий показник Альянсу щодо виділення 2% ВВП на військові витрати.
Окрім того, Міністерство оборони Чехії повідомило, що уряд країни офіційно виконав свою обіцянку витрачати 2% ВВП на оборону, відповідно до мінімальних вимог НАТО.
Разом з тим, раніше Reuters інформувало, що НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.
- НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
- Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
- В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
Надвечір 10 вересня російські війська здійснили масований обстріл Краматорськ, застосувавши шість авіабомб по житловій забудові міста.
На пляжі в румунському Корбу туристи виявили уламки безпілотника. Після перевірки військові сапери встановили, що вони не містили вибухового заряду.
У Білому домі розглядають згортання участі спецпризначенця Дональда Трампа Стіва Віткоффа та його зятя Джареда Кушнера у переговорах із Росією, повідомили п’ятеро поінформованих джерел.
Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи з юридичних питань вважає, що російські державні активи мають бути перепрофільовані для виплати Україні потенційної компенсації у розмірі “мільярдів євро” після двох рішень Європейського суду з прав людини проти Росії.
У Міністерстві оборони пояснили, що твердження про неможливість самовільного залишення частини до складання Військової присяги є юридично неправильним. Визначальним у цьому питанні є момент початку військової служби, а не дата складання присяги.