Естонія збільшить оборонні витрати до 5% ВВП

Джерело: Postimees

Уряд Естонії 18 березня представив план збільшення оборонних інвестицій країни. Згідно з новими пропозиціями, з наступного року оборонні витрати Естонії становитимуть не менше 5% від ВВП країни.

План про збільшення оборонних інвестицій спільно оприлюднили прем’єр-міністр Крістен Міхал, міністерка освіти і науки Крістіна Каллас та міністр оборони Ханно Певкур.

Це рішення стало наслідком рекомендацій голови Сил оборони, з метою зробити агресію проти Естонії неможливою. Завдяки додатковим інвестиціям в обороноздатність, державний оборонний бюджет у найближчі роки перевищить 5% ВВП.

Прем’єр-міністр Крістен Міхал акцентував, що стратегічні цілі Росії залишаються незмінними, щобільше, агресія з боку східного сусіда продовжує загрожувати не лише Естонії, а й усім країнам Європи та НАТО. Він додав, що для надійного захисту країни необхідно швидко адаптуватися до все більш небезпечної ситуації у сфері безпеки та різко збільшити державні оборонні витрати.

Міністр оборони Ханно Певкур охарактеризував це рішення як історичне для країни. Він зазначив, що перехід від 3% до 5% ВВП у державному оборонному бюджеті є важливим кроком для реалізації безпеки Естонії.

Принципове рішення уряду підвищити оборонні витрати ґрунтується на військових рекомендаціях і відображає завдання програми оборонних інвестицій KILP. Ця програма включає розвиток озброєнь, модернізацію систем ППО, удосконалення засобів ведення бою, а також враховує досвід російсько-української війни, включаючи використання дронів і електронну війну.

Додамо, у 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три. У The Telegraph пояснюють, що Україна спонукала багато країн НАТО вперше збільшити видатки на оборону до 2% від свого ВВП. Уперше з початку 1990-х років Альянсу вдалося витратити на оборону цілих 2% ВВП.

Серед країн, котрі не досягли позначки 2%, згадано Італію, Іспанію та Канаду. Проте, й вони витрачають на оборону більше, ніж минулого року. Тоді як США цього року витрачають на оборону 3,38% – менше, ніж торік.

Водночас країни, розташовані найближче до РФ, зазвичай, витрачають найбільше на оборону.

Так, Естонія витрачає у відсотковому відношенні до ВВП навіть більше, ніж США – 3,43%, своєю чергою, Польща, яка була дуже войовничо налаштована щодо російської загрози, витрачає 4,12%, що вище за 3,9% попереднього року. Витрати Великої Британії зросли з 2,07% ВВП у 2023 році до 2,33% торік. Також міністр оборони Великої Британії Джон Гілі закликав членів НАТО перевищити цільовий показник Альянсу щодо виділення 2% ВВП на військові витрати.

Окрім того, Міністерство оборони Чехії повідомило, що уряд країни офіційно виконав свою обіцянку витрачати 2% ВВП на оборону, відповідно до мінімальних вимог НАТО.

Разом з тим, раніше Reuters інформувало, що НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.

Глава Чечні Рамзан Кадиров став володарем медалі I ступеня “За внесок у розвиток фермерського руху в Росії”. Нагороду вручив перший заступник голови комітету Держдуми РФ з аграрних питань, президент Асоціації селянських (фермерських) господарств і сільськогосподарських кооперативів Росії (АККОР) Володимир Плотников у Грозному.

У Тернопільському обласному центрі комплектування повідомили, що заходи оповіщення відтепер проводять з урахуванням нових підходів та залучення бойових підрозділів.

У Запоріжжі розпочала роботу дванадцята підземна школа на базі гімназії №84. До повноцінного освітнього процесу вже повернулися 512 учнів гімназії. Ще приблизно 500 учнів заклад прийматиме із сусідніх шкіл, де навчання відбувається онлайн.

Жителі білоруських міст дедалі чіткіше відмежовують власну ідентичність від російської. За даними дослідження iSANS, лише 26 % вважають спільність мови об’єднувальним чинником для двох народів – проти 37 % у 2014 році. Частка тих, хто називає спільне минуле головним зв’язком, впала з 55 % до 37 %.

13 жовтня мер Києва Віталій Кличко відповів на критику президента Володимира Зеленського стосовно захисту об’єктів критичної інфраструктури столиці, зауваживши, що саме Рада оборони міста затверджувала й ухвалювала рішення щодо захисних заходів.