Естонія збільшить оборонні витрати до 5% ВВП
Джерело: Postimees
Уряд Естонії 18 березня представив план збільшення оборонних інвестицій країни. Згідно з новими пропозиціями, з наступного року оборонні витрати Естонії становитимуть не менше 5% від ВВП країни.
План про збільшення оборонних інвестицій спільно оприлюднили прем’єр-міністр Крістен Міхал, міністерка освіти і науки Крістіна Каллас та міністр оборони Ханно Певкур.
Це рішення стало наслідком рекомендацій голови Сил оборони, з метою зробити агресію проти Естонії неможливою. Завдяки додатковим інвестиціям в обороноздатність, державний оборонний бюджет у найближчі роки перевищить 5% ВВП.
Прем’єр-міністр Крістен Міхал акцентував, що стратегічні цілі Росії залишаються незмінними, щобільше, агресія з боку східного сусіда продовжує загрожувати не лише Естонії, а й усім країнам Європи та НАТО. Він додав, що для надійного захисту країни необхідно швидко адаптуватися до все більш небезпечної ситуації у сфері безпеки та різко збільшити державні оборонні витрати.
Міністр оборони Ханно Певкур охарактеризував це рішення як історичне для країни. Він зазначив, що перехід від 3% до 5% ВВП у державному оборонному бюджеті є важливим кроком для реалізації безпеки Естонії.
Принципове рішення уряду підвищити оборонні витрати ґрунтується на військових рекомендаціях і відображає завдання програми оборонних інвестицій KILP. Ця програма включає розвиток озброєнь, модернізацію систем ППО, удосконалення засобів ведення бою, а також враховує досвід російсько-української війни, включаючи використання дронів і електронну війну.
Додамо, у 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три. У The Telegraph пояснюють, що Україна спонукала багато країн НАТО вперше збільшити видатки на оборону до 2% від свого ВВП. Уперше з початку 1990-х років Альянсу вдалося витратити на оборону цілих 2% ВВП.
Серед країн, котрі не досягли позначки 2%, згадано Італію, Іспанію та Канаду. Проте, й вони витрачають на оборону більше, ніж минулого року. Тоді як США цього року витрачають на оборону 3,38% – менше, ніж торік.
Водночас країни, розташовані найближче до РФ, зазвичай, витрачають найбільше на оборону.
Так, Естонія витрачає у відсотковому відношенні до ВВП навіть більше, ніж США – 3,43%, своєю чергою, Польща, яка була дуже войовничо налаштована щодо російської загрози, витрачає 4,12%, що вище за 3,9% попереднього року. Витрати Великої Британії зросли з 2,07% ВВП у 2023 році до 2,33% торік. Також міністр оборони Великої Британії Джон Гілі закликав членів НАТО перевищити цільовий показник Альянсу щодо виділення 2% ВВП на військові витрати.
Окрім того, Міністерство оборони Чехії повідомило, що уряд країни офіційно виконав свою обіцянку витрачати 2% ВВП на оборону, відповідно до мінімальних вимог НАТО.
Разом з тим, раніше Reuters інформувало, що НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.
- НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
- Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
- В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
У ніч на 5 серпня, а також напередодні, підрозділи Сил оборони України завдали ударів по низці важливих об’єктів російських окупантів.
Апеляційний суд посилив вироки агенту ФСБ та його спільнику, яких Служба безпеки України викрила у жовтні 2024 року в Чернівцях. Головного фігуранта засудили до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, його поплічник отримав 12 років ув’язнення.
У липні російські війська посилили атаки на українські позиції, застосувавши рекордну за час повномасштабної війни кількість керованих авіабомб. Також минулий місяць відзначився високою інтенсивністю бойових дій.
В Росії зростає кількість сигналів про посилення мобілізаційної готовності на тлі уповільнення набору контрактників до армії. Водночас ознак підготовки до масштабного призову резервістів наразі немає, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
4 серпня тимчасово окупована Запорізька АЕС втратила зовнішнє електропостачання. Станція близько години працювала на дизель-генераторах, котрі є резервним джерелом живлення для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.