Естонія збільшить оборонні витрати до 5% ВВП
Джерело: Postimees
Уряд Естонії 18 березня представив план збільшення оборонних інвестицій країни. Згідно з новими пропозиціями, з наступного року оборонні витрати Естонії становитимуть не менше 5% від ВВП країни.
План про збільшення оборонних інвестицій спільно оприлюднили прем’єр-міністр Крістен Міхал, міністерка освіти і науки Крістіна Каллас та міністр оборони Ханно Певкур.
Це рішення стало наслідком рекомендацій голови Сил оборони, з метою зробити агресію проти Естонії неможливою. Завдяки додатковим інвестиціям в обороноздатність, державний оборонний бюджет у найближчі роки перевищить 5% ВВП.
Прем’єр-міністр Крістен Міхал акцентував, що стратегічні цілі Росії залишаються незмінними, щобільше, агресія з боку східного сусіда продовжує загрожувати не лише Естонії, а й усім країнам Європи та НАТО. Він додав, що для надійного захисту країни необхідно швидко адаптуватися до все більш небезпечної ситуації у сфері безпеки та різко збільшити державні оборонні витрати.
Міністр оборони Ханно Певкур охарактеризував це рішення як історичне для країни. Він зазначив, що перехід від 3% до 5% ВВП у державному оборонному бюджеті є важливим кроком для реалізації безпеки Естонії.
Принципове рішення уряду підвищити оборонні витрати ґрунтується на військових рекомендаціях і відображає завдання програми оборонних інвестицій KILP. Ця програма включає розвиток озброєнь, модернізацію систем ППО, удосконалення засобів ведення бою, а також враховує досвід російсько-української війни, включаючи використання дронів і електронну війну.
Додамо, у 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три. У The Telegraph пояснюють, що Україна спонукала багато країн НАТО вперше збільшити видатки на оборону до 2% від свого ВВП. Уперше з початку 1990-х років Альянсу вдалося витратити на оборону цілих 2% ВВП.
Серед країн, котрі не досягли позначки 2%, згадано Італію, Іспанію та Канаду. Проте, й вони витрачають на оборону більше, ніж минулого року. Тоді як США цього року витрачають на оборону 3,38% – менше, ніж торік.
Водночас країни, розташовані найближче до РФ, зазвичай, витрачають найбільше на оборону.
Так, Естонія витрачає у відсотковому відношенні до ВВП навіть більше, ніж США – 3,43%, своєю чергою, Польща, яка була дуже войовничо налаштована щодо російської загрози, витрачає 4,12%, що вище за 3,9% попереднього року. Витрати Великої Британії зросли з 2,07% ВВП у 2023 році до 2,33% торік. Також міністр оборони Великої Британії Джон Гілі закликав членів НАТО перевищити цільовий показник Альянсу щодо виділення 2% ВВП на військові витрати.
Окрім того, Міністерство оборони Чехії повідомило, що уряд країни офіційно виконав свою обіцянку витрачати 2% ВВП на оборону, відповідно до мінімальних вимог НАТО.
Разом з тим, раніше Reuters інформувало, що НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.
- НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
- Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
- В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
У Москві розпочався демонтаж двох Z-інсталяцій біля посольства США. Робітники почали розбір конструкцій, серед яких панно з написом “Мы вместе” у кольорах російського прапора, та один із символів повномасштабної російської агресії проти України – ZVO.
Міноборони допустило до експлуатації у підрозділах Сил оборони України наземний роботизований комплекс “Лють” українського виробництва, призначений для виконання широкого спектра завдань у складних умовах. Зокрема, для ведення спостереження та вогневої підтримки дій наших підрозділів.
14 березня президент Володимир Зеленський надав українському пілоту F-16 Олексію Месю звання Героя України посмертно.
Канцлер ФРН Олаф Шольц спільно з президентом Франції Емманюелем Макроном пообіцяли Україні подальшу військову підтримку після оприлюднення результатів телефонної розмови Дональда Трампа з Путіним.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 18 березня. Загалом від початку цієї доби відбулося 120 бойових зіткнень.