Фон дер Ляєн пропонує використати заморожені активи РФ для військових постачань Україні

Джерело: Reuters

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн в середу, 28 лютого, заявила, що Європейський Союз повинен розглянути можливість використання прибутків від заморожених російських активів для закупівлі військових постачань для України.

“Настав час почати розмову про використання надприбутків від заморожених російських активів для спільної закупівлі військового обладнання для України. Не може бути сильнішого символу та більшої користі для цих грошей, ніж зробити Україну та всю Європу безпечнішим місцем для життя”, — сказала вона у своїй промові в Європейському парламенті.

Фон дер Ляєн додала, що загроза війни для ЄС “може бути неминучою”.

“Не слід перебільшувати ризики війни, але до них слід бути готовими, і це починається з термінової потреби відновити, поповнити, модернізувати збройні сили держав-членів”, — сказала вона.

У своїй промові фон дер Ляєн розповіла про нову Європейську стратегію промислового захисту, яку Єврокомісія представить найближчими тижнями, зазначивши, що однією з її головних цілей буде визначення пріоритетності спільних закупівель.

“Європа повинна прагнути до розробки та виробництва наступного покоління бойових оперативних можливостей. Це означає турбонаддув нашого оборонного промислового потенціалу в наступні п’ять років”, — сказала вона.

Президентка Єврокомісії додала, що посилення зусиль Європи в оборонній сфері “життєво важлива для зміцнення НАТО”.

Нагадаємо, що 27 лютого міністерка фінансів США Джанет Єллен висловила публічну підтримку ідеї термінової конфіскації заморожених російських активів для відновлення України.

Також прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак раніше заявив, що західним країнам слід сміливіше конфіскувати російські активи, які вони заморозили після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.