Франція, Німеччина, Польща, Велика Британія й Україна ухвалили спільну заяву щодо перемир’я
Джерело: Володимир Зеленський
Президент Володимир Зеленський оприлюднив спільну заяву лідерів Франції, Німеччини, Польщі, Великої Британії та України за результатами зустрічі в Києві.
У заяві зазначається, що 10 травня в Києві відбулася зустріч президента Франції Еммануеля Макрона, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, глави уряду Польщі Дональда Туска та президента України Володимира Зеленського.
Вони погодилися, що з понеділка, 12 травня, має бути повне й безумовне припинення вогню щонайменше на 30 діб.
Вони погодилися, що езумовне припинення вогню за визначенням не може бути обмежене жодними умовами. Якщо Росія висуватиме такі умови, це можна розглядати лише як намагання продовжити війну та підірвати дипломатію, – йдеться у заяві.
Вони наполягають на тому, щоб припинення вогню було повним — у повітрі, на морі та на суходолі. Також підкреслили необхідність ефективного моніторингу, який може бути реалізований лише за умови тісної координації зі Сполученими Штатами.
Також лідери погодилися, що припинення вогню має тривати щонайменше 30 діб, щоб створити простір для дипломатії. Протягом цього періоду дипломатична робота має бути зосереджена на окресленні безпекових, політичних і гуманітарних засад миру. Вони привітали те, що заклик до припинення вогню і проведення змістовних переговорів підтримує як Європа, так і Сполучені Штати.
“Вони підкреслили надзвичайну важливість зміцнення Сил оборони та безпеки України як головної гарантії суверенітету й безпеки України. Основним елементом гарантій безпеки України також мають стати гарантійні сили (контингент)”, – додав Зеленський.
Вони дійшли згоди, що в разі відмови Росії від повного й безумовного припинення вогню необхідно запровадити жорсткіші санкції проти її банківського та енергетичного секторів, зокрема щодо викопного палива, нафти та тіньового флоту. Також лідери домовились ухвалити 17-й пакет санкцій ЄС і скоординувати його з санкціями, які запровадила Велика Британія та Норвегія, а також Сполучені Штати.
Вони домовилися продовжити роботу над ефективним використанням заморожених російських активів та обговорити це питання на наступному саміті G7.
“Вони висловили готовність і надалі зміцнювати оборону України, особливо українську армію. Це має передбачати фінансування оборонної стійкості та інвестиції у виробництво озброєнь як в Україні, так і в європейських країнах у межах спільних проєктів”, – йдеться у заяві.
- Президент України Володимир Зеленський разом з європейськими лідерами, після зустрічі “Коаліції охочих” в Києві, поговорили телефоном з лідером США Дональдом Трампом.
-
Як повідомляє Axios із посиланням на джерела, які знайомі з деталями телефонної розмови лідерів, Україна заявила про готовність до прямих переговорів з Росією, якщо та погодиться на 30-денне перемирʼя.
-
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан під час телефонної розмови з лідерами Коаліції охочих заявив, що Туреччина готова взяти на себе відповідальність за контроль за можливим припиненням вогню в Україні.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.