Франція, Німеччина, Польща, Велика Британія й Україна ухвалили спільну заяву щодо перемир’я

Джерело: Володимир Зеленський

Президент Володимир Зеленський оприлюднив спільну заяву лідерів Франції, Німеччини, Польщі, Великої Британії та України за результатами зустрічі в Києві.

У заяві зазначається, що 10 травня в Києві відбулася зустріч президента Франції Еммануеля Макрона, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, глави уряду Польщі Дональда Туска та президента України Володимира Зеленського.

Вони погодилися, що з понеділка, 12 травня, має бути повне й безумовне припинення вогню щонайменше на 30 діб.

Вони погодилися, що езумовне припинення вогню за визначенням не може бути обмежене жодними умовами. Якщо Росія висуватиме такі умови, це можна розглядати лише як намагання продовжити війну та підірвати дипломатію, – йдеться у заяві.

Вони наполягають на тому, щоб припинення вогню було повним — у повітрі, на морі та на суходолі. Також підкреслили необхідність ефективного моніторингу, який може бути реалізований лише за умови тісної координації зі Сполученими Штатами.

Також лідери погодилися, що припинення вогню має тривати щонайменше 30 діб, щоб створити простір для дипломатії. Протягом цього періоду дипломатична робота має бути зосереджена на окресленні безпекових, політичних і гуманітарних засад миру. Вони привітали те, що заклик до припинення вогню і проведення змістовних переговорів підтримує як Європа, так і Сполучені Штати.

“Вони підкреслили надзвичайну важливість зміцнення Сил оборони та безпеки України як головної гарантії суверенітету й безпеки України. Основним елементом гарантій безпеки України також мають стати гарантійні сили (контингент)”, – додав Зеленський.

Вони дійшли згоди, що в разі відмови Росії від повного й безумовного припинення вогню необхідно запровадити жорсткіші санкції проти її банківського та енергетичного секторів, зокрема щодо викопного палива, нафти та тіньового флоту. Також лідери домовились ухвалити 17-й пакет санкцій ЄС і скоординувати його з санкціями, які запровадила Велика Британія та Норвегія, а також Сполучені Штати.

Вони домовилися продовжити роботу над ефективним використанням заморожених російських активів та обговорити це питання на наступному саміті G7.

“Вони висловили готовність і надалі зміцнювати оборону України, особливо українську армію. Це має передбачати фінансування оборонної стійкості та інвестиції у виробництво озброєнь як в Україні, так і в європейських країнах у межах спільних проєктів”, – йдеться у заяві.

Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.

Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.

Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.

Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.

Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.