FT: Криза пального в РФ напряму зачепила більш як третину росіян

Джерело: Financial Times

Дефіцит пального в РФ безпосередньо зачепив вже близько 50 млн росіян (35% населення). Відповідного висновку дійшла газета Financial Times, спираючись на кількість автомобілістів у кожному регіоні.

Унаслідок атак українських дронів загалом вдалося пошкодити десять найбільших нафтопереробних заводів Росії, зокрема 6 липня — Омський НПЗ, розташований за 2500 км від лінії фронту та який забезпечував близько 7% нафтопереробних потужностей країни.

Зараз по одній цілі атакує набагато більше дронів, ніж раніше, і вони буквально пробивають оборону, як середньовічний кавалерійський клин, — заявив один із керівників енергетичної галузі РФ. — Оборона, яка раніше працювала, не витримує такого тиску. Це — нова реальність, — додав він.

Загалом через атаки дронів ЗСУ російські нафтопереробні заводи втратили від 20 до 40% потужностей.

Станом на 8 липня у більшості регіонів запровадили обмеження, тоді як три з них — Забайкальський край, Пензенська та Іркутська області — оголосили режим “підвищеної готовності”.

Росія у червня переробляла 4,1 мільйона барелів нафти на добу, відзначив відзначив голова досліджень енергетики Київської школи економіки Борис Додонов. Це на 28% нижче від середнього п’ятирічного показника і на 35% менше проєктної потужності.

Раніше влада РФ запровадила заборону на експорт дизельного пального — в умовах кризи з нафтопродуктами в країні, яка триває з кінця травня. Про новий захід повідомив віцепрем’єр країни Олександр Новак 8 липня під час наради президента РФ Володимира Путіна з членами уряду.

Обмеження на експорт бензину, дизеля та інших видів пального діяли в Росії з кінця січня 2026 року, однак не поширювалися на виробників нафтопродуктів. Тепер же, як зазначається в урядовій публікації, “з метою підтримки стабільної ситуації на внутрішньому ринку” до кінця липня постачати дизель не зможуть зокрема й виробники.

Додамо, обмеження на продаж бензину запровадили в головному нафтовидобувному регіоні країни, в якому видобувається 40% усієї російської нафти — Ханти-Мансійському автономному окрузі.

Раніше стало відомо, що Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.