FT: «Лукойл» ризикує втратити закордонні активи на 14 млрд євро через санкції США
Джерело: FT
Зрив продажу закордонного бізнесу “Лукойлу” компанії Gunvor спричинив кризу у російській нафтовій групі, створивши ризик втрати активів на 14 млрд євро та посиливши чутки про можливе поглинання компанії її внутрішнім конкурентом – “Роснафтою”.
Минулого тижня Вашингтон заблокував угоду з Gunvor після запровадження нових санкцій проти другого за величиною нафтового виробника Росії, заявивши, що не видаватиме ліцензію для роботи “маріонетці Кремля”.
“Лукойл” до 21 листопада має продати або списати свої міжнародні активи, котрі компанія будувала десятиліттями, оскільки західні партнери поспішають виконати вимоги США щодо розриву зв’язків.
На ринку обговорюють можливість, що активи можуть бути просто вилучені країнами, де вони розташовані, тож власники “Лукойлу” вже готуються до ймовірної втрати активів у країнах, де вони розташовані.
За оцінками Financial Times, сума у 14 млрд євро відповідає мінімальній вартості активів, якими “Лукойл” володіє більш ніж наполовину через структури в Австрії та Нідерландах. Це стане найбільшим ударом по російській компанії від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Попри те, що санкції також торкнулися “Роснафти”, саме “Лукойл” зазнає більшої шкоди, адже його іноземні активи становлять значну частку загального портфеля.
Компанію заснував 1991 року тодішній заступник міністра нафтової промисловості РФ Вагіт Алекперов, котрий нині залишається її найбільшим акціонером і, за даними Forbes, – найзаможнішою людиною Росії.
Після агресивного розширення “Роснафти” у 2000-х “Лукойл” почав активно інвестувати закордон – від нафтових родовищ в Іраку до НПЗ у Європі та мережі автозаправок у ЄС і США.
Хоча формально компанія є приватною, вона завжди мала особливі відносини з державою, визнавав сам Алекперов. Аналітики зазначають, що санкції США можуть остаточно покласти край міжнародній діяльності “Лукойлу” і відкрити шлях для його поглинання “Роснафтою”, котру очолює соратник Путіна Ігор Сєчін.
- Дані свідчать, що Росія продовжує зароблять мільярди на експорті нафти та газу до країн Заходу, фінансуючи тим самим свою війну проти України.
- Танкери, що перебувають під санкціями США, зʼявилися серед кораблів, які перевозять російську нафту до Індії.
- Глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя 20 травня закликав країни “Групи семи” знизити цінову стелю на російську нафту до 30 доларів за барель.
- Болгарія має намір взяти під контроль російський нафтопереробний завод, який належить компанії “Лукойл”, яка нещодавно потрапила під санкції США та Великої Британії.
- Російський “Лукойл”, що потрапив під санкції США, постає перед проблемами у роботі своїх закордонних структур, повідомляють обізнані з ситуацією джерела.
- У зв’язку з запровадженням обмежувальних заходів з боку США, російський нафтовий концерн “Лукойл” почав “розгляд заявок потенційних покупців” на свої закордонні активи.
Країни ОПЕК+ погодили чергове збільшення квот на видобуток нафти на вересень, завершивши формальне скасування скорочень, запроваджених у 2023 році. З вересня сім учасників альянсу на чолі із Саудівською Аравією та Росією збільшать сукупний цільовий показник на 188 тис. барелів на добу.
Південна Корея запровадила екстрені заходи через хвилю спеки, яка охопила країну. У місті Янсан на південному сході зафіксували температуру 42,5°C — найвищий показник за всю історію метеоспостережень у країні.
Російська православна церква офіційно затвердила щонайменше 12 молитов, пов’язаних із війною. Як зазначає Центр протидії дезінформації, РПЦ послідовно використовується Кремлем для сакралізації агресії проти України та надання їй “духовного” виправдання.
2 серпня прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що єдина у країні АЕС “Пакш” вимушено зупиняє роботу через рекордне падіння рівня води у Дунаї.
Від 2 серпня в Європейському Союзі набули чинності нові вимоги, що передбачають обов’язкове маркування ШІ-контенту та інформування користувачів про взаємодію із системами ШІ.