Генсек НАТО: «Ситуація на полі бою складна, необхідно посилити допомогу Україні»
Джерело: пресслужба НАТО
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг взяв участь у зустрічі Ради закордонних справ Європейського Союзу з міністрами оборони країн ЄС у Брюсселі у вівторок, 14 листопада, щоб обговорити захист критичної підводної інфраструктури та важливість подальшої підтримки України.
Столтенберг наголосив, що в Україні тривають інтенсивні бої.
“Ситуація на полі бою складна. І це робить ще більш важливим те, щоб ми підтримували та збільшували нашу підтримку України, тому що ми не можемо дозволити президенту Путіну перемогти. Україна має переважати як суверенна незалежна держава в Європі, і в наших інтересах – підтримувати Україну”, – сказав він.
Генеральний секретар підкреслив, що саботаж газопроводів Nord Stream минулого року та нещодавнє пошкодження трубопроводу та кабелів Balticconnector свідчать, що інфраструктура вразлива, а загрози – реальні та розвиваються.
Після цих інцидентів блок НАТО посилив повітряне та морське патрулювання та збільшив присутність у Балтійському та Північному морях. На саміті у Вільнюсі в липні члени Альянсу погодилися створити новий центр критичної підводної інфраструктури при Морському командуванні НАТО у Великій Британії.
НАТО та Європейський Союз також створили робочу групу з питань стійкості критичної інфраструктури.
“Критична інфраструктура є важливою, і це сфера, де ми знову бачимо актуальність і важливість співпраці між НАТО та Європейським Союзом”, – сказав генсек НАТО.
- 11 жовтня Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що підтримка України з боку Альянсу стосуватиметься “протиповітряної оборони, артилерії та боєприпасів”.
- Єнс Столтенберг заявив 28 вересня що українські війська “поступово завойовують позиції” у контрнаступі проти армії РФ.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україні потрібен “високоякісний і кількісний” військовий потенціал.
- Глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс підтримуватиме Україну “стільки, скільки буде потрібно”, зауваживши, що тепер країна “рівна” з країнами-членами.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.