Глава Франції не виключив введення військ НАТО в Україну

Джерело: Reuters

26 лютого президент Франції Емманюель Макрон заявив, що поки що немає консенсусу стосовно відправки військ в Україну, однак, цю тему не можна виключати.

На даному етапі немає консенсусу… щодо відправлення військ на місці, — заявив Макрон після зустрічі з близько 20 країнами-союзницями України. — Нічого не слід виключати. ​​Ми зробимо все, щоб Росія не виграла.

Зауважимо, раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що декілька членів НАТО та Європейського Союзу розглядають можливість відправлення своїх армійців в Україну на двосторонній основі.

Фіцо, котрий тривалий час виступав проти військових постачань Україні і займав позицію, яку деякі критики вважають проросійською, не повідомив подробиць. Він виступив напередодні зустрічі європейських лідерів у Парижі.

Я обмежусь тим, що скажу, що ці тези (під час підготовки до паризької зустрічі) означають, що низка країн-членів НАТО і ЄС розглядають можливість відправити свої війська в Україну на двосторонній основі, — заявив Фіцо на брифінгу після засідання Ради безпеки Словаччини. — Я не можу сказати, з якою метою і що вони там повинні робити, — зазначив він, додавши, що Словаччина, яка є членом ЄС і НАТО, не відправлятиме військових в Україну.

Члени НАТО вже постачили Києву озброєння та боєприпаси на мільярди доларів і тренують українські сили. Однак, лідери НАТО, включаючи президента США Джо Байдена, акцентували, що західний військовий альянс хоче уникнути прямого збройного протистояння з Росією, який може призвести до глобальної війни.

Проте, нині НАТО не прокоментувало повідомлення Фіцо.

Також Макрон повідомив про спільне усвідомлення європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки.

Відповідну заяву Макрон зробив під час конференції лідерів європейських держав, котрі прибули на його запрошення до Парижа задля обговорення шляхів підтримки України. Глава Франції наголосив, що європейським країнам потрібно докласти ще більше зусиль для надання військової допомоги Україні.

Макрон запросив своїх європейських колег до Єлисейського палацу на зустріч, щоб обговорити, як збільшити постачання озброєння та боєприпасів Україні на тлі ескалації російської агресії за минулі кілька тижнів.

Було велике відчуття терміновості, — зазначив прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте журналістам після зустрічі. Він додав, що лідери підтримують ініціативу Чехії купувати боєприпаси по всьому світу для відправлення в Україну.
Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала заявив, що близько 15 держав підписали ініціативу щодо закупівлі сотень тисяч боєприпасів у третіх країн, до чого Франція спочатку ставилася обережно, оскільки хоче віддати пріоритет розвитку власної промисловості в Європі, але французькі чиновники сказали, що вони налаштовуються на це.
Ми хочемо надіслати Путіну дуже чітке повідомлення, що він не переможе в Україні, — наголосив радник президента Франції журналістам перед зустріччю. — Наша мета — розбити цю ідею, в яку він хоче, щоб ми повірили, що він якось переможе.

Близько 20 європейських лідерів зустрілися в Парижі 26 лютого, щоб надіслати російському президенту Володимиру Путіну послання про європейську рішучість щодо України та протистояння наративу Кремля, що РФ “виграє війну”, що триває вже третій рік.

Раніше Емманюель Макрон закликав європейські країни підтримувати Україну “у довгостроковій перспективі” і бути готовими на випадок, якщо Вашингтон вирішить припинити підтримку зруйнованої війною країни.

2 лютого Макрон засудив удар армії РФ по Бериславу на Херсонщині, внаслідок якого загинули французькі гуманітарні працівники.

 

21 квітня російські війська скерували безпілотники по території агропідприємства, унаслідок чого була пошкоджена сільгосптехніка та будівлі. Постраждалих внаслідок атаки немає.

У Воронезькій області РФ заарештували двох учасників війни проти України — Данила Астахова та Віталія Борисова — у справі про викрадення людей і вимагання.

21 квітня Японія представила найбільший за десятиліття перегляд правил експорту оборонної продукції, скасувавши обмеження на продаж зброї за кордон та відкривши шлях для експорту військових кораблів, ракет та іншого озброєння.

У тимчасово окупованому Криму російська влада масово відбирає землю та будинки в людей, котрі до цього оформили ділянки через Росреєстр. 

Департамент внутрішньої безпеки Естонії (KAPO) оприлюднив щорічний огляд загроз, вказавши, що Росія не лише не послаблює розвідувальний тиск на країни НАТО, а й методично будує інфраструктуру, яка переживе будь-яке перемир’я.