Глава Литви закликав шукати «нові можливості військової підтримки України»
Джерело: The Guardian
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що “важливо шукати нові можливості для військової підтримки України”.
Науседа також торкнувся питання процесу вступу України до ЄС.
Сьогодні також важливо бачити, що європейські інституції готові почати переговори і зробити це в червні цього року – ми повинні зробити це якомога швидше, і це питання нашої довіри. Україна виконала, здійснила необхідні реформи в надзвичайно складній ситуації та умовах. Зараз – наша черга.
Розвиток оборонної промисловості є одним із пріоритетів для Литви, акцентував глава країни, стверджуючи, що Європейський інвестиційний банк має отримати повноваження фінансувати оборонні інвестиційні проєкти, але цього буде недостатньо.
Ми просимо Європейську комісію надати пропозиції, як ми можемо акумулювати фінансові ресурси, – додав він, вказавши на досвід ЄС із залучення коштів під час пандемії.
Водночас Науседа закликав продовжувати політику санкцій проти РФ, додавши, що Європа повинна працювати над боротьбою з обходом санкцій.
Раніше прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте повідомила, що країна виділяє 35 мільйонів євро у межах чеської ініціативи щодо закупівлі боєприпасів для України.
Окрім цього, 7 березня Литва спорядила Україні додатковий пакет військової допомоги, що містить боєприпаси калібру 155-мм.
Зауважується, що Міністерство національної оборони та армія Литви продовжують безперервну військову підтримку України. Зокрема 7 березня Силам оборони України передали чергову партію підтримки – литовська армія постачила артилерійські снаряди калібру 155 мм.
- Канада передасть Україні більш як 800 багатоцільових дронів SkyRanger R70. Канадський міністр зазначив, що вартість дронів перевищує 95 млн доларів США. Ці БпЛА допоможуть українським військовим захищати країну від повномасштабного вторгнення РФ.
- Франція планує передати Україні нові безпілотники-камікадзе найближчим часом. Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню повідомив про розробку таких дронів, які на сьогодні перебувають в етапі експериментів.
- 26 лютого президент Франції Емманюель Макрон заявив, що поки що немає консенсусу стосовно відправки військ в Україну, однак, цю тему не можна виключати.
- Нідерланди приєднуються до військової коаліції з союзниками, включаючи Велику Британію, у сфері технологій БпЛА та постачання дронів.
- Україна та Бельгія активізують економічну співпрацю щодо подальшого використання заморожених російських активів для відбудови нашої країни.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.