Глава Мінфіну не розуміє, чому військові купують речі власним коштом
Джерело: Forbes
Міністр фінансів України Сергій Марченко висловив нерозуміння причин проблем з оснащенням військових, враховуючи щоденні великі бюджетні витрати на сектор безпеки та оборони.
“Щоденно ми витрачаємо на сектор безпеки й оборони 5 млрд грн. Протягом кожного дня війни. Хто ще виділяє? Кажуть, місцеві бюджети і органи місцевого самоврядування. Ми порахували їхню можливість на рік – вона варіюється від 15 до 20 млрд. Тобто, якщо всі органи місцевого самоврядування, всі мери скинуться, вони на чотири дні війни нам дадуть можливість продовжити. При всій повазі до волонтерів, жодні інші неурядові організації й близько не стоять із можливостями держави щодо забезпечення Збройних Сил”, – сказав він, відповідаючи на запитання про те, чому військовим і досі доводиться купувати необхідні речі своїм коштом й покладатися на волонтерів.
Міністр наголосив, що на військових складах має бути достатньо обладнання та озброєнь, і вважає, що це питання слід адресувати безпосередньо відповідальним особам.
“Мені важко коментувати речі, які я сам не розумію. Я сам не розумію, чому ми досі забезпечуємо в складчину військовослужбовців”, – сказав міністр.
- Очільник комітету Верховної Ради з питань свободи слова, нардеп Ярослав Юрчишин заявив, що не ініціюватиме закриття єдиного телемарафону. Водночас він вважає, що телемарафон може “не пережити” наступний рік, якщо не стане якіснішим.
Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.
Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.