Глава Міноборони зреагував на заяву про бюрократію під час зведення заводу Rheinmetall
Джерело: Денис Шмигаль/Telegram
13 серпня міністр оборони Денис Шмигаль провів розмову з гендиректором Rheinmetall Group Арміном Паппергером, обговоривши етапи зведення заводу з виробництва боєприпасів.
Шмигаль назвав главу Rheinmetall “давнім і важливим” партнером.
Маємо зразкову співпрацю в трьох напрямках: бронетехніка, боєприпаси, системи ППО. У фокусі зараз розвиток спільних проєктів в Україні, зокрема будівництво заводу з виробництва артилерійських снарядів. Проговорили ключові етапи та робочі питання. Рухаємося за планом. Визначив покращену механіку координації. Працюємо разом чітко і швидко. Цінуємо нашу співпрацю, – додав глава уряду.
Він нагадав, що Україна залучає оборонні компанії з усього світу до створення виробництв і R&D центрів, аби створити достатньо потужності, щоб зупинить агресію РФ і забезпечити стійкий мир.
Нещодавно Паппергер поскаржився на бюрократичні перепони під час будівництва заводу боєприпасів в Україні.
Керівник Rheinmetall розкритикував темпи реалізації проєкту, заявивши, що “бюрократія в Україні, на жаль, дуже, дуже висока”. Він навів приклад, що зведення нового заводу у місті Унтерлюс (Німеччина) та українського об’єкта почалося майже одночасно, втім, у Німеччині воно вже завершене, тоді як в Україні досі ні.
Це не перший випадок, коли Паппергер висловлює занепокоєння через бюрократичні перепони в Україні. Зокрема, у лютому 2025 року під час Мюнхенської безпекової конференції він у розмові з DW він також акцентував на цьому.
Разом з тим, концерн таки планує вже з наступного року розпочати виробництво 155-мм артснарядів в Україні.
Додамо, раніше гендиректор Baykar Defence Халук Байрактар повідомив в інтерв’ю Наталі Мосейчук, аби отримати дозвіл на приєднання майбутнього підприємства з виробництва БПЛА Bayraktar до електричної мережі України у нього запросили $10 млн. Також його попередили, що на під’єднання потрібно буде близько двох років.
В Україні Rheinmetall вже відкрив завод для ремонту бронетехніки та зводить новий із виробництва артснарядів. Відповідаючи на запитання про можливий завод із виробництва компонентів для ракет в Україні, Паппергер зауважив: “Ми ведемо розмови про це, є бажання, однак, рішення ще не прийняте”.
За словами голови німецького концерну, на таке високотехнологічне виробництво потрібен час: “Якби ми почали три роки тому, зараз би закінчили”. Також “є розмови, але немає рішення” про можливу участь Rheinmetall у виробництві українських безпілотників. Нині багато українських виробників БпЛА приходять до компанії і пропонують спільне виробництво.
- Німецький оборонний концерн Rheinmetall передав Україні першу бойову машину піхоти KF41 Lynx.
- Німецький концерн Rheinmetall постачить Україні 180 тисяч снарядів для зенітних установок Gepard.
- У НАТО вперше підтвердили, що Росія намагалась вбити керівника німецького оборонного концерну Rheinmetall Арміна Паппергера.
- Європейські країни опинилися осторонь ключових переговорів щодо майбутнього України через десятиліття недофінансування оборони. Про це заявив генеральний директор найбільшого оборонного підрядника Німеччини Rheinmetall Армін Паппергер.
Військово-морська місія ЄС під керівництвом Італії провела огляд танкера Toa Payoh, який перебуває під європейськими санкціями та пов’язаний із російським тіньовим флотом. Перевірка стосувалася походження судна і законності використання прапора Камеруну.
Після успішного пілотного періоду США з 3 серпня запроваджують постійну візову заставу для громадян 50 країн. Відтепер під час отримання візи їм потрібно буде внести до 20 тисяч доларів. Росії у цьому списку немає.
Щонайменше п’ятеро людей загинули, ще 41 вважається зниклою безвісти після пожежі на пасажирському поромі біля індонезійського острова Мадура. На борту перебували щонайменше 250 осіб.
Греція продовжує боротися з масштабними лісовими пожежами, котрі охопили кілька регіонів країни. Найскладніша ситуація спостерігається у Беотії, де вогонь продовжує поширюватися.
Країни ОПЕК+ погодили чергове збільшення квот на видобуток нафти на вересень, завершивши формальне скасування скорочень, запроваджених у 2023 році. З вересня сім учасників альянсу на чолі із Саудівською Аравією та Росією збільшать сукупний цільовий показник на 188 тис. барелів на добу.