Глава МЗС Британії відвідає Китай, щоб спробувати перезавантажити відносини – Reuters
Джерело: Reuters
Міністр закордонних справ Великобританії Девід Ламмі відвідає Китай наступного тижня, оскільки новий лейбористський уряд країни прагне до менш конфронтаційних зв’язків з Китаєм та відновлення переговорів про торгівлю.
Британські урядовці хочуть переглянути позиції попереднього уряду щодо китайських інвестицій. Але Британія навряд чи зрушить з місця в таких питаннях, як участь китайських фірм у створенні ключових об’єктів інфраструктури, дотримання прав людини та відновлення ліцензії державного мовника CGTN, оскільки його контролює Комуністична партія Китаю.
Ламмі зустрінеться з китайськими офіційними особами в Пекіні та представниками британських фірм у Шанхаї.
Своєю чергою, міністерка фінансів Британії Рейчел Рівз планує поїздку до Китаю “в найближчому майбутньому” для активізації щорічних переговорів про торгівлю та інвестиції. Останній раунд економічного діалогу між Британією та Китаєм відбувся у 2019 році. За даними Лондона, Китай є шостим найбільшим торговельним партнером Британії, на який припадає 5% загального обсягу торгівлі.
Питання Гонконгу, звинувачення у шпигунстві та плани нового китайського посольства в Лондоні можуть уповільнити відновлення переговорів і нові інвестиції.
Минулого тижня двоє британців, у тому числі колишній співробітник законодавця, не визнали себе винними у шпигунстві на користь Китаю. Це сталося після звинувачень Китаю на адресу британської МІ-6 у вербуванні державних співробітників для шпигунства.
Пекін чекає дозволу на будівництво нового посольства після закриття старого у грудні 2022 року.
Окрім того, обидві країни обмінюються критикою щодо Гонконгу, звідки понад 180 тисяч людей переїхали до Британії за спеціальною візою через придушення інакомислення.
- Китайський лідер Сі Цзіньпін повторив свою обіцянку досягти “возз’єднання” з Тайванем напередодні 75-річчя правління Компартії Китаю.
- Глава китайського МЗС Ван І під час зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном заявив, що Пекін дотримується “відкритої та чесної” позиції щодо війни між Росією та Україною. Він закликав Блінкена не “очорняти” Китай звинуваченнями у підтримці російського ВПК.
Атаки на танкери “тіньового флоту” Росії Kairos і Virat, які йшли під прапором Гамбії біля чорноморського узбережжя Туреччини, “створили серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя, майна та довкілля”, мовиться у заяві МЗС Туреччини.
У Вишгороді вдалося ліквідувати пожежу в багатоповерхівці після атаки російських дронів, нині на місці тривають відновлювальні роботи. Внаслідок ворожого обстрілу загинула одна людина.
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.
За даними Bild, російські винищувачі МіГ-31 28 листопада вилетіли у західному напрямку. Вони не залишали повітряного простору Росії, однак це викликало тривогу у Польщі, котра привела свої сили протиповітряної оборони у бойову готовність, зокрема системи Patriot.