Глава МЗС Угорщини регулярно інформував Росію про перебіг засідань ЄС – WP
Джерело: The Washington Post
Уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана протягом років забезпечував Москві доступ до закритих обговорень у Європейському Союзі. Про це повідомили кілька чинних і колишніх європейських посадовців у сфері безпеки, зокрема колишній керівник служби кіберзахисту Угорщини Ференц Фрес.
За їхніми словами, доступ здійснювався двома шляхами: через присутність союзників Росії в угорському уряді, а також завдяки проникненню російських хакерів у комп’ютерні мережі Міністерства закордонних справ Угорщини.
Окремо співрозмовники звернули увагу на дії міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто. За словами одного з європейських чиновників, під час перерв у засіданнях ЄС він регулярно телефонував міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову та передавав “оперативні звіти про те, що обговорюється” разом із можливими варіантами рішень.
Як зазначив той самий посадовець, у результаті “кожне засідання ЄС протягом років фактично відбувалося з присутністю Москви за столом переговорів”.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Сіярто здійснив 16 офіційних візитів до Москви. Останній із них відбувся 4 березня, коли він зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним.
Віктор Орбан, який після розпаду Радянського Союзу позиціонував себе як противник комуністичного режиму, під час першого прем’єрського терміну у 1998-2002 роках привів Угорщину до вступу в НАТО – попри заперечення Москви. Водночас після повернення до влади у 2010 році він змінив зовнішньополітичний курс і почав активно розвивати відносини з Росією, паралельно просуваючи консервативну риторику.
Ще одним напрямом співпраці стало рішення уряду Орбана у 2014 році передати російській державній корпорації “Росатом” контракт на будівництво нового енергоблоку АЕС “Пакш” (Paks II). Проєкт фінансується кредитом у 10 мільярдів євро від російського державного банку ВЕБ, причому близько 40% коштів мали отримати угорські підрядники.
На тлі виборчої кампанії Орбан позиціонує себе як “кандидата миру”, водночас критикуючи свого опонента Петера Мадяра та називаючи його політиком, який нібито діє в інтересах Брюсселя і може втягнути країну у війну на боці України. Обидва політики провели масштабні мітинги, заявивши про рекордну кількість учасників.
За даними документів, на цьому тлі активізувалися і російські розвідувальні структури, які намагаються вплинути на перебіг кампанії. Йдеться не лише про аналітичні матеріали, а й про конкретні дії проти опозиційних кандидатів.
Зокрема, російські операції включали створення відео з використанням штучного інтелекту для дискредитації кандидатки від партії “Тиса” Марії Гурзо. Крім того, щодо іншого кандидата, Ервіна Надя, поширювали сфабриковані звинувачення у побитті місцевої жінки – із підробленими документами та фотографіями, які розповсюджували через медіа та соціальні мережі.
- За даними медіа, російська служба зовнішньої розвідки (СЗР) почала бити на сполох через падіння рейтингу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана напередодні виборів у квітні. Аби покращити його шанси, росіяни пропонували інсценувати замах.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.