Глава МЗС Угорщини регулярно інформував Росію про перебіг засідань ЄС – WP

Джерело: The Washington Post

Уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана протягом років забезпечував Москві доступ до закритих обговорень у Європейському Союзі. Про це повідомили кілька чинних і колишніх європейських посадовців у сфері безпеки, зокрема колишній керівник служби кіберзахисту Угорщини Ференц Фрес.

За їхніми словами, доступ здійснювався двома шляхами: через присутність союзників Росії в угорському уряді, а також завдяки проникненню російських хакерів у комп’ютерні мережі Міністерства закордонних справ Угорщини.

Окремо співрозмовники звернули увагу на дії міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто. За словами одного з європейських чиновників, під час перерв у засіданнях ЄС він регулярно телефонував міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову та передавав “оперативні звіти про те, що обговорюється” разом із можливими варіантами рішень.

Як зазначив той самий посадовець, у результаті “кожне засідання ЄС протягом років фактично відбувалося з присутністю Москви за столом переговорів”.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Сіярто здійснив 16 офіційних візитів до Москви. Останній із них відбувся 4 березня, коли він зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним.

Віктор Орбан, який після розпаду Радянського Союзу позиціонував себе як противник комуністичного режиму, під час першого прем’єрського терміну у 1998-2002 роках привів Угорщину до вступу в НАТО – попри заперечення Москви. Водночас після повернення до влади у 2010 році він змінив зовнішньополітичний курс і почав активно розвивати відносини з Росією, паралельно просуваючи консервативну риторику.

Ще одним напрямом співпраці стало рішення уряду Орбана у 2014 році передати російській державній корпорації “Росатом” контракт на будівництво нового енергоблоку АЕС “Пакш” (Paks II). Проєкт фінансується кредитом у 10 мільярдів євро від російського державного банку ВЕБ, причому близько 40% коштів мали отримати угорські підрядники.

На тлі виборчої кампанії Орбан позиціонує себе як “кандидата миру”, водночас критикуючи свого опонента Петера Мадяра та називаючи його політиком, який нібито діє в інтересах Брюсселя і може втягнути країну у війну на боці України. Обидва політики провели масштабні мітинги, заявивши про рекордну кількість учасників.

За даними документів, на цьому тлі активізувалися і російські розвідувальні структури, які намагаються вплинути на перебіг кампанії. Йдеться не лише про аналітичні матеріали, а й про конкретні дії проти опозиційних кандидатів.

Зокрема, російські операції включали створення відео з використанням штучного інтелекту для дискредитації кандидатки від партії “Тиса” Марії Гурзо. Крім того, щодо іншого кандидата, Ервіна Надя, поширювали сфабриковані звинувачення у побитті місцевої жінки – із підробленими документами та фотографіями, які розповсюджували через медіа та соціальні мережі.

У ніч на 10 липня в рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих воєнно-економічних і військових цілей противника.

Дефіцит пального в РФ безпосередньо зачепив вже близько 50 млн росіян (35% населення). Відповідного висновку дійшла газета Financial Times, спираючись на кількість автомобілістів у кожному регіоні.

Правоохоронці викрили закупівлю для Сил оборони одноразових протитанкових гранатометів неналежної якості за завищеною вартістю.

Німеччина спорядила дрони-перехоплювачі та спеціальний транспорт для їх обслуговування для бойових підрозділів МВС України.

9 липня російські військові атакували безпілотником автозаправну станцію у Запоріжжі. Внаслідок удару загинула людина, ще троє осіб зазнали поранення.