Глави МЗС України та Молдови провели зустріч у Києві
Джерело: Дмитро Кулеба/X
13 березня глава МЗС Молдови Михайло Попсой прибув з офіційним візитом до Києва. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запевнив свого колегу у підтримці з боку України.
Кулеба запевнив Молдову у підтримці, наголосивши, що Україна та Молдова є сусідами та близькими партнерами, які працюють разом, щоб “забезпечити краще майбутнє в ЄС для наших народів, протистоячи російським загрозам”.
Хочу публічно запевнити колегу та всіх громадян Молдови, що Україна й надалі твердо захищатиме не лише свою свободу та незалежність, а й мир та спокій у Молдові. Україна зацікавлена в сильній демократичній проєвропейській Молдові, і Молдова також зацікавлена в такій же Україні. Разом ми можемо допомогти один одному, — наголосив український міністр.
Today, I welcomed my Moldovan colleague @MihaiPopsoi.
Ukraine and Moldova are neighbors and close partners working together to secure a better future in the EU for our peoples while countering Russian threats.
We are in this together and Moldova can rely on Ukraine’s support. pic.twitter.com/1LzxuxXZxg
— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) March 13, 2024
Дипломат додав, що Київ повністю підтримує цілісність Молдови, засуджує будь-які спроби залучити Росію до внутрішньополітичних питань Молдови.
Зауважимо, 5 березня глава розвідки Молдови Александру Мустеата заявив, що Росія планує нові спроби втрутитися у внутрішні справи країни, провокуючи протести, втручаючись у майбутні президентські вибори та зриваючи плани вступу країни до Європейського Союзу.
Санду планує балотуватися на другий термін на президентських виборах, які відбудуться цієї осені. Уряд також планує загальнонаціональний референдум щодо своєї проєвропейської позиції.
Мустеата зазначив, що Москва намагалася втрутитися в місцеві вибори в листопаді минулого року в Молдові. Також він додав, що Москва планує втрутитися в президентські вибори, підтримуючи проросійських політиків і партії. За його словами, Росія, ймовірно, спровокує протести в Молдові в березні та квітні та розпалить сепаратистські настрої, особливо на сході та півдні Молдови.
Минулого місяця проросійський глава молдовського регіону Гагаузія попросив Росію про її підтримку та “підтримку тісних стосунків”. Також у лютому невизнане Придністров’я попросило Росію допомогти протистояти “тиску” Молдови.
Зауважимо, 28 лютого речник Державного департаменту Метью Міллер зауважив, що Сполучені Штати уважно стежать за ситуацією у невизнаному Придністров’ї після звернення так званих депутатів регіону до Росії з проханням “про захист”.
- Так зване міністерство державної безпеки невизнаного Придністров’я 10 січня повідомило про нібито стрілянину на кордоні з Україною. Натомість Державна прикордонна служба України назвала повідомлення “провокативним”.
- Молдова може вступити до Євросоюзу без тимчасово окупованого Росією Придністров’я. Водночас в ЄС сподіваються, що цього можна буде уникнути.
- Депутат від правлячої молдовської партії “Дія та солідарність” (PAS) Дойна Герман заявила, що до кінця 2024 року Молдова планує припинити участь майже у всіх договорах, укладених в рамках Співдружності Незалежних Держав (СНД). Вона додала, що країна вже на фінальному етапі цього процесу, попри деякі невирішені питання.
- 17 грудня 2023 року армія Молдови розпочала військові навчання поблизу Придністровського регіону країни.
- Аналітики ISW зреагували на заяву депутатів невизнаного Придністров’я, які попросили захисту у Росії через “посилений тиск Молдови”.
У Кремлі назвали “помилковою” позицію президента Азербайджану Ільхама Алієва щодо російсько-української війни, яку він висловив напередодні, та заявили, що категорично не погоджуються з таким поглядом.
У Києві другий тиждень поспіль триває ліквідація наслідків російського обстрілу, котрий спричинив забруднення озера Кирилівське. Рятувальники вже зібрали 314 кубометрів забруднювальної речовини.
14 липня тимчасово окупована Запорізька АЕС вчергове втратила зовнішнє електроживлення. Це вже десятий випадок блекауту з початку року.
Данія передала Україні десять мобільних сховищ із підтримкою кліматичних умов, у котрих зберігатимуть авіаційно-технічне майно, чутливе до умов навколишнього середовища.
14 липня вибухотехніки вилучили бойову частину російської ракети ЗРК “С-400” у Дарницькому районі Києва після чергової російської атаки на столицю.