Голова Міжнародного кримінального суду пообіцяла покарати Путіна за злочини в Україні

Джерело: Томоко Акане в інтерв’ю Kyodo News

Голова Міжнародного кримінального суду у Гаазі Томоко Акане, котра видала ордер на арешт Володимира Путіна, заявила, що російському президенту не уникнути правосуддя за воєнні злочини в Україні.

Акане процитувала китайське прислів’я: “Помста Небес повільна, але вірна”, — підтверджуючи, що Путін зрештою отримає те, на що заслуговує.

17 березня досудова палата МКС у Гаазі видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.

Хоча малоймовірно, що Росія погодиться на передачу Путіна, російського президента можуть заарештувати, якщо він відвідає країни-члени МКС, включаючи Японію.

11 березня судді Міжнародного кримінального суду на пленарному засіданні обрали суддю Томоко Акане Головою Суду.

Томоко Акане — одна з суддів, котрі видала у березні 2023 року ордер на арешт глави РФ Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової.

Суддю Росаріо Сальваторе Айтала обрали першим віце-президентом, а суддю Рейне Алапіні-Гансу – другою віцепрезиденткою. Члени президії обираються терміном на три роки і набувають чинності негайно.

На посаді Акане змінила польського юриста Петра Хофманського, котрий очолював МКС із березня 2021 року.

Вона зазначила, що, зокрема, зосередиться на зміцненні діалогу з державами-учасницями та країнами, які ще не ратифікували Римський статут.

Читайте також: МКС «дуже ймовірно» може видати ще один ордер на арешт Путіна – GRC

Служба безпеки України затримала агента воєнної розвідки РФ на Донеччині. Зловмисник шпигував за пунктами дислокації та переміщеннями Сил оборони України, щоб наводити по них ворожі удари.

Суперечки щодо мобілізації в Україні спричинили напруженість у відносинах між президентами Володимиром Зеленським і Джо Байденом. Як повідомляють джерела, конфлікт виник через розбіжності в поглядах на кількісні показники мобілізації та зниження мобілізаційного віку.

Українська влада готується до скорочення західної військової допомоги наступного року та намагається наростити власне виробництво зброї. В Україні роблять акцент на системах озброєнь, які можуть глибоко вражати територію РФ. 

5 грудня 2024 року у залізничному районі міста Брянськ (РФ) почалася пожежа. У наслідок згоріли два магістральні тепловози, що забезпечували логістичні потреби російської окупаційної системи.

Президент Франції Емманюель Макрон лобіює ідею міжнародної миротворчої місії для України, котра може залучити 40 тисяч військових. Ця ініціатива має стати гарантією безпеки на тлі можливого перемир’я, однак Кремль поки що не демонструє готовності до поступок.