Міжнародний кримінальний суд очолила суддя, котра видала ордер на арешт Путіна

Джерело: пресслужба МКС

11 березня судді Міжнародного кримінального суду на пленарному засіданні обрали суддю Томоко Акане Головою Суду.

Томоко Акане — одна з суддів, котрі видала у березні 2023 року ордер на арешт глави РФ Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової.

Суддю Росаріо Сальваторе Айтала обрали першим віце-президентом, а суддю Рейне Алапіні-Гансу – другою віцепрезиденткою. Члени президії обираються терміном на три роки і набувають чинності негайно.

На посаді Акане змінила польського юриста Петра Хофманського, котрий очолював МКС із березня 2021 року.

Вона зазначила, що, зокрема, зосередиться на зміцненні діалогу з державами-учасницями та країнами, які ще не ратифікували Римський статут.

Для мене велика честь бути обраною моїми колегами-суддями на посаду глави Міжнародного кримінального суду. У цей складний для Суду час потрібне стабільне, співпрацююче та єдине керівництво, — зауважила Акане.

17 березня досудова палата МКС у Гаазі видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.

Читайте також: МКС «дуже ймовірно» може видати ще один ордер на арешт Путіна – GRC

У Києві внаслідок нічної ракетної атаки РФ кількість загиблих збільшилася до семи осіб, зокрема жертвою удару стала дитина. Ще близько 40 осіб поранені.

Європейський Союз розглядає можливість продовження режиму тимчасового захисту для українців до 2028 року, заявила спецпредставниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон.

13 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення Данії приєднатися до до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України. Країна повідомила про це Раду Європи.

Збройні сили України ведуть справжнє “полювання” на російські системи протиповітряної оборони. Зростання виробництва та все більш досконалі безпілотні технології дозволили Україні у квітні знищити вдвічі більше засобів ППО та радарів росіян, ніж у жовтні 2025 року.

З початку доби 13 травня російські війська атакували Україну 892 безпілотниками. Протиповітряна оборона знешкодила 710 ворожих БпЛА.