Міжнародний кримінальний суд очолила суддя, котра видала ордер на арешт Путіна
Джерело: пресслужба МКС
11 березня судді Міжнародного кримінального суду на пленарному засіданні обрали суддю Томоко Акане Головою Суду.
Томоко Акане — одна з суддів, котрі видала у березні 2023 року ордер на арешт глави РФ Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової.
Суддю Росаріо Сальваторе Айтала обрали першим віце-президентом, а суддю Рейне Алапіні-Гансу – другою віцепрезиденткою. Члени президії обираються терміном на три роки і набувають чинності негайно.
На посаді Акане змінила польського юриста Петра Хофманського, котрий очолював МКС із березня 2021 року.
Вона зазначила, що, зокрема, зосередиться на зміцненні діалогу з державами-учасницями та країнами, які ще не ратифікували Римський статут.
Для мене велика честь бути обраною моїми колегами-суддями на посаду глави Міжнародного кримінального суду. У цей складний для Суду час потрібне стабільне, співпрацююче та єдине керівництво, — зауважила Акане.
17 березня досудова палата МКС у Гаазі видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.
Читайте також: МКС «дуже ймовірно» може видати ще один ордер на арешт Путіна – GRC
- Російські пропагандисти планують провести низку заходів, метою яких буде “порятунок” репутації уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Белової.
- Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, імовірно, причетний до воєнного злочину, а саме депортації тисячі українських дітей на територію РБ.
- Міжнародний Червоний Хрест закликає звільнити голову Білоруського Червоного Хреста, який викликав міжнародне обурення через те, що вихвалявся тим, що активно переправляв українських дітей із контрольованих Росією територій до Білорусі.
- До Білорусі депортували тисячі українських дітей: деякі з них вже пройшли “військовий вишкіл” – The Telegraph.
- 5 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт двох високопоставлених російських військових за звинуваченнями у причетності до нападів на цивільну інфраструктуру України.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 3 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 167 бойових зіткнень.
У Києві можуть використовувати російські радіоретранслятори МЕШ для забезпечення тимчасового каналу управління ударними дронами Shahed під час атак.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.