Греція не долучатиметься до Ради миру
Джерело: Ekathimerini
Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс не приєднається до так званої “Ради миру” президента США Дональда Трампа, перше засідання якої має відбутися 19 лютого у Вашингтоні.
“Це не входить до графіку прем’єр-міністра”, – заявив речник уряду Павлос Марінакіс.
Зазначається, що спочатку “рада” була представлена як невелика група лідерів, які б спеціально контролювали припинення вогню в Газі. Згодом президент США запросив до участі десятки країн і запропонував, щоб організація стала більш широким органом з вирішення конфліктів.
За даними Axios, 19 лютого Білий дім планує у Вашингтоні провести засідання лідерів Ради миру, присвячене ситуації в Секторі Гази та її відновленню.
- Прем’єр-міністр Нової Зеландії Крістофер Лаксон повідомив про рішення країни не входити до складу “Ради миру”, яку минулого тижня презентував Дональд Трамп для стабілізації ситуації в Газі та вирішення глобальних конфліктів. Хоча до ініціативи вже долучилися Туреччина, Єгипет та Саудівська Аравія, західні союзники США виявляють стриманість. Лаксон підкреслив, що Нова Зеландія не готова до членства в організації у “її нинішньому вигляді”.
10 березня відзначається Міжнародний день перуки, Міжнародний день дивовижності та Міжнародний день жінок-суддів. За церковним календарем вшановують пам’ять святих мучеників Кондрата, Кипріяна та інших.
За даними синоптиків у вівторок, 10 березня, в Україні збережеться суха та тепла погода.
Офіційний Тегеран підтвердив, що низка держав, серед яких Російська Федерація, Китай та Франція, звернулися до іранського керівництва з пропозицією встановити режим припинення вогню в регіоні.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що вилучення величезних сум готівки в автомобілях українського Ощадбанку є питанням нацбезпеки, та висунув Києву звинувачення у політичних маніпуляціях.
Російська економіка, що опинилася на межі виснаження за чотири роки війни проти України, отримала несподіваний фінансовий стимул: американо-ізраїльські атаки на Іран спровокували стрімке подорожчання нафти вище 100 доларів за барель. Це дозволило Москві продавати нафту за преміальними цінами, фактично вирішуючи проблему дефіциту військового бюджету.