Вчені відкрили новий механізм дії метформіну при діабеті – у мозку

Джерело: Futura

Метформін, який понад 60 років застосовують для лікування цукрового діабету 2-го типу, може діяти не лише через печінку та кишівник, а й через мозок. До такого висновку дійшли науковці з Медицинського коледжу Бейлора, Техас, разом із міжнародними колегами. Результати дослідження опубліковані в журналі Science Advances.

Препарат широко використовують із 1950-х років. Він вважається ефективним і відносно безпечним, однак механізм його дії залишався не до кінця зрозумілим. У новому дослідженні вчені виявили, що один із ключових ефектів метформіну пов’язаний із його впливом на мозок.

“Вважалося, що метформін знижує рівень глюкози насамперед за рахунок пригнічення її вироблення в печінці. Інші роботи показували, що він діє через кишківник. Ми звернули увагу на мозок, адже він відіграє ключову роль у регуляції обміну глюкози в організмі”, – сказав провідний автор дослідження Макото Фукуда.

Дослідники зосередилися на білку Rap1, який міститься у вентромедіальному гіпоталамусі – ділянці мозку, що бере участь у регуляції метаболізму. Вони встановили, що при клінічно значущих дозах ефективність метформіну залежить від пригнічення активності Rap1 саме в цій зоні. За відсутності цього білка препарат не знижував рівень цукру – принаймні при низьких дозах.

Щоб перевірити це, вчені використали генетично модифікованих мишей, у яких Rap1 був відсутній у цій частині мозку. Після переведення на дієту з високим вмістом жирів, яка імітує діабет 2-го типу, такі миші не демонстрували зниження рівня глюкози після введення низьких доз метформіну. Водночас інші препарати – інсулін і агоністи GLP-1 – залишалися ефективними. Це вказує на те, що механізм із Rap1 є специфічним саме для метформіну.

У наступному етапі дослідження науковці вводили дуже малі дози препарату безпосередньо в мозок мишей із діабетом. Навіть у кількостях, у тисячі разів менших за стандартні пероральні дози, метформін суттєво знижував рівень глюкози. Це свідчить, що мозок реагує на препарат при значно нижчих концентраціях, ніж печінка чи кишківник.

Окремо дослідники визначили клітини, що забезпечують цей ефект. Йдеться про SF1-нейрони у вентромедіальному гіпоталамусі, які активуються під впливом метформіну. Під час експериментів із мозковими зрізами було зафіксовано підвищення електричної активності більшості цих нейронів, але лише за наявності Rap1. У мишей без цього білка в SF1-нейронах препарат не викликав жодної реакції.

“Це відкриття змінює наше розуміння метформіну. Він працює не лише в печінці чи кишківнику, а й у мозку. Ми з’ясували, що тоді як печінка й кишківник потребують високих концентрацій препарату, мозок реагує на значно нижчі рівні”, – пояснив Фукуда.

Колишня покоївка Анжеліка Ернандес Васкес подала до суду на Кайлі Дженнер через “токсичну та образливу” робочу обстановку.

Уночі 22 квітня російські окупаційні війська вдарили по Одеській області. Не обійшлось без наслідків.

Голова правління АТ “Укрзалізниця” Олександр Перцовський повідомив про загибель залізничника унаслідок російської атаки.

Триває 1519-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,3 млн осіб.

22 квітня відзначають Міжнародний день Матері-Землі. Християни сьогодні вшановують преподобного Теодора Секіота.