Хакери з КНДР вкрали криптовалюти на $3 млрд і витратили їх на ядерну програму
Джерело: звіт Microsoft
З 2017 року хакери з Північної Кореї викрали криптовалюти на суму близько $3 млрд, якими вони фінансують ядерні і ракетні програми КНДР.
Минулого року вкрадено майже третину цієї суми, що допомогло профінансувати понад половину ядерних розробок.
Microsoft викрила кілька нових північнокорейських хакерських груп, які націлювалися на криптовалютні організації, зокрема Jade Sleet, Sapphire Sleet та Citrine Sleet.
У звіті зазначається, що Північна Корея може створювати програми-вимагачі. Зокрема, група Moonstone Sleet, виявлена у травні 2024 року, розробила програму FakePenny, яка використовувалася проти організацій в аерокосмічній та оборонній галузях. Аналітики Microsoft вважають, що нові хакерські групи свідчать про розширення участі КНДР у діяльності програм-вимагачів для зміцнення фінансових ресурсів і просування своїх стратегічних інтересів.
- Хакерське угруповання Konni, пов’язане з підконтрольною Північній Кореї Kimsuky, провело кілька кібератак на російські держустанови, свідчить звіт південнокорейської компанії Genians.
США вирішили ще на 30 днів продовжити дію винятку із санкцій щодо морських поставок російської нафти. У Вашингтоні пішли на цей крок після звернень кількох держав, які попросили більше часу для закупівлі енергоносіїв із РФ.
Європейський Союз розглядає кандидатури ексканцлерки Німеччини Ангели Меркель, колишнього прем’єра Італії Маріо Драгі та президента Фінляндії Александра Стубба для переговорів з Росією щодо завершення війни проти України.
Українців попередили про обмежений термін використання коштів, накопичених у межах програми “Національний кешбек”. У Міністерстві економіки заявили, що всі невикористані суми після 30 червня повернуться до державного бюджету.
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже закликала посилити підтримку України та тиснути на Росію, відзначивши, що російська армія “застрягла на Донбасі”.
Словаччина планує укласти з Азербайджаном довгострокову угоду про постачання природного газу терміном щонайменше на десять років. У Братиславі заявляють, що прагнуть зменшити залежність від російських енергоносіїв після рішення ЄС відмовитися від імпорту газу з РФ.