Reuters: Домовленість між США та Іраном передбачає створення приватного фонду на $300 млрд

Джерело: Reuters.

Рамкова домовленість між Сполученими Штатами та Іраном передбачає створення приватного інвестиційного фонду обсягом 300 млрд доларів. За інформацією джерела Reuters, міжнародні компанії вже погодилися надати понад половину цієї суми.

Фонд має стати економічним стимулом для Вашингтона і Тегерана завершити переговори та укласти остаточну угоду про припинення війни. Його планують запустити лише після досягнення фінальних домовленостей між сторонами.

Фінансування надходитиме виключно від приватного сектору. Державних коштів, грантів або американських бюджетних внесків у механізмі не передбачено. Інвестиційні зобов’язання вже взяли на себе компанії зі США, країн Перської затоки, Азії, Південної Америки та Африки.

Кошти планують вкладати в енергетику, виробництво, транспорт і логістику. Серед потенційних проєктів – відновлення нафтопереробних підприємств, аеропортів, металургійних комплексів та іншої інфраструктури, пошкодженої під час війни. Президент США Дональд Трамп відкинув припущення, що фонд фінансуватиме американська влада.

“Ми не інвестуємо, ми не вкладаємо ані десяти центів”, – заявив він на полях саміту G7 у Франції.

За словами Трампа, інвестори спочатку оцінюватимуть подальші дії Ірану та виконання ним домовленостей. Ініціатива дістала назву Фонд реконструкції та розвитку. Водночас джерело наголосило, що йдеться не про виплату репарацій або державну програму відбудови, а про окремий приватний інвестиційний механізм.

Раніше Тегеран вимагав від США 400 млрд доларів компенсації за завдані війною збитки, однак Вашингтон відмовився надавати ці кошти. Після цього сторони почали розглядати модель залучення приватного капіталу.

Передбачений меморандумом 60-денний період використають для підготовки проєктів і погодження умов із потенційними інвесторами. Паралельно США та Іран обговорюватимуть ядерну програму Тегерана, скасування санкцій і питання регіональної безпеки.

Механізм інвестування не пов’язаний безпосередньо з переговорами про розморожування іранських активів за кордоном. Це два окремі фінансові процеси з різними умовами та строками реалізації.

У Південній Кореї перед судом постане власник ресторану з двома зірками Michelin, який подавав відвідувачам десерт із мурахами. За місцевим законодавством ці комахи не входять до переліку дозволених харчових інгредієнтів, а прокуратура вимагає засудити ресторатора до одного року ув’язнення.

Бразилія відмовила у візах двом високопосадовцям Держдепартаменту США, які планували приїхати до країни напередодні президентських виборів. Президент Луїс Інасіу Лула да Сілва заявив, що вони могли намагатися вплинути на виборчий процес.

30 липня прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр визнав можливу цілковиту зупинку АЕС “Пакш” через рекордно низький рівень води у Дунаї. Це може стати першою зупинкою станції за 44 роки її роботи.

У Перу землетрус магнітудою 5,1 пошкодив церкву XVI століття, яка є однією з найстаріших у перуанських Андах. Через стихію обвалилися дах і частина фасаду храму, а також було пошкоджено історичні вівтарі та релігійні реліквії. Для відновлення пам’ятки необхідно понад 400 тисяч доларів.

Сенат США не зміг просунути резолюцію, яка мала обмежити воєнні повноваження президента Дональда Трампа у конфлікті з Іраном. Для її підтримки забракло одного голосу – рішення відхилили з результатом 49 проти 50.