«Ідеальний шторм». Російський автопром обвалився до показників перших місяців війни

Джерело: TMT

Російська автомобільна промисловість, котра після відходу західних автоконцернів пережила стан “клінічної смерті”, а згодом відновила виробництво у 2023–2024 роках, знову стрімко котиться донизу.

За результатами січня-вересня виробництво автомобілів у Росії впало на 20% і повернулося до найнижчих рівнів 2022 року. Спад автопрому РФ прискорюється з кожним кварталом: у січні-березні зниження становило 9,2% у річному вимірі, у другому кварталі — 23%, у третьому — вже 26,7%.

У перший рік повномасштабної війни автопром втратив близько 50% виробництва, тоді як загальний випуск автомобілів у Росії скоротився до 450 тисяч одиниць — це найнижчий показник із початку 1970-х років, коли в СРСР ще не працювали автозаводи в Горькому та Тольятті.

Найгірша ситуація — у виробників вантажівок: їхній випуск за дев’ять місяців зменшився на 30%, а у вересні — на 41%.

“АвтоВАЗ”, найбільший російський автовиробник, торік випустив 500 тисяч автомобілів Lada, однак цього року знизив план до 300 тисяч і був змушений перевести тольяттінський завод на чотириденний робочий тиждень.

“КамАЗ”, головний виробник вантажівок, за дев’ять місяців отримав 29,1 млрд рублів чистого збитку — у 7,6 раза більше, ніж роком раніше, після того, як продажі вантажівок у країні впали на 57%.

Близько 80% продажів легкових автомобілів у Росії здійснюються у кредит. Втім, банківські позики стали недосяжними для більшості громадян після того, як ЦБ РФ підвищив ключову ставку до 20-річного максимуму, намагаючись стримати інфляцію в економіці, переорієнтованій на військові потреби. Як наслідок — продажі авто за січень-вересень скоротилися на 22%.

Через збитки від початку року по всій країні закрилися сотні автосалонів, водночас в окремих містах-мільйонниках їхня кількість зменшилася на десятки відсотків: на 29% у Ростові-на-Дону, на 18% у Санкт-Петербурзі, на 17% у Красноярську та на 11% у Москві.

Як зауважується, продажі нових автомобілів нині у 2-2,5 раза менші, ніж у першій половині 2010-х років, оскільки автомобіль став менш доступним для росіян, зазначають аналітики.

Жодних очевидних сигналів того, що купівельна спроможність населення зросте в найближчий рік чи два, немає. Цього року склалася майже ідеальна буря, – констатували вони.

Раніше стало відомо, що російські промислові гіганти відправляють працівників у відпустки або переводять на скорочений робочий тиждень. Причина – стагнація військової економіки, падіння внутрішнього попиту та зменшення експорту.

За даними Reuters, щонайменше шість великих підприємств у гірничодобувній та транспортній галузях зменшили тривалість робочого тижня, щоб уникнути масових звільнень і скоротити витрати на оплату праці.

Одним із прикладів є Cemros, найбільший виробник цементу в РФ. Компанія запровадила 4-денний робочий тиждень до кінця року для 13 тисяч співробітників на 18 заводах по всій країні.

Прессекретар Cemros додав, що попит на цемент різко впав через скорочення будівництва та зростання імпорту з Китаю, Ірану та Білорусі. У 2025 році споживання цементу в Росії прогнозують на рівні менше ніж 60 мільйонів тонн – показник, що востаннє фіксувався у період пандемії COVID-19.

Reuters зазначає, що прагнення скоротити витрати на оплату праці свідчить про те, як війна РФ проти України та західні санкції впливають на російські корпорації та працівників заводів важкої промисловості, багато з яких були засновані під час індустріалізації Радянського Союзу Йосипом Сталіним у 1930-х роках.

За даними російського Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, невійськові галузі з початку року скоротилися на 5,4%, а зростання ВВП у 2025 році очікують лише на рівні 0,7–1%.

Попри рекордно низьке безробіття у 2,1%, реальні доходи працівників скорочуються, а підприємства шукають шляхи економії. Президент Володимир Путін заперечує загрозу стагнації та стверджує, що уповільнення економіки є свідомим кроком для контролю інфляції, яка цього року може сягнути 6,8%.

З 29 вересня російський автомобільний гігант “АвтоВАЗ” перевів виробництво на скорочений чотириденний робочий тиждень, який може тривати до шести місяців, повідомив голова профспілкової організації підприємства Сергій Зайцев.
Служба зовнішньої розвідки України вказала, що поки у розвинених країнах світу перехід на чотириденний робочий тиждень стає символом соціального прогресу – в Росії він перетворюється на прикриття економічної деградації.
У Росії кілька великих промислових компаній скоротили робочий тиждень або відправили працівників у неоплачувані відпустки через падіння попиту та проблеми з експортом.